Петро́ Моги́ла 21 (31) грудня 1596 р. — 1 (11) січня 1647) — український політичний, церковний і освітній діяч молдавського походження.
Виходець з роду Могил — давнього молдовського боярського роду. Після смерті батька Петра Симеона Могили в 1607 р. та після захоплення в 1612 році Кантемиром Мурзою молдовсько-волоських володінь, княжна Марґарет разом з сином мусили покинути Молдову, переїхати на українські землі Речі Посполитої, де їх прийняли родичі — Стефан Потоцький, князі Самуїл Корецький та Михайло Вишневецький. Дядько Петра Могили, Георгій, був православним Молдавським митрополитом.
Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій 1586 року для захисту та збереження православної віри. Родина Могил сповідувала православ’я, мала тісні зв’язки з Львівським братством.
Подальшу освіту Петро Могила здобував у європейських університетах: спочатку в Замойській академії, згодом вчився у різних навчальних закладах Нідерландів, Парижа.
Після повернення пішов на військову службу, брав участь у Цецорській битві 1620 року та Хотинській битві 1621 року.
Після служби Петро Могила почав часто відвідувати Київ, брав активну участь у справах православної віри. Наставником був Йов Борецький. Протягом 1622-27 років Петро Могила перебував на послуху в одному із скитів Києво-Печерської Лаври.
У 1625 році він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі. У 1627 році отримав посаду архімандрита Печерської лаври. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври відкрив першу школу.
Лаврську школу, об’єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колегію, яку було проголошено правонаступницею Київської Академії, заснованої Ярославом Мудрим.
12 березня 1633 року король Речі Посполитої Владислав затвердив православним митрополитом Петра Могилу. Невдовзі було отримане благословіння патріарха константинопольського.
Після наставлення митрополитом Петро Могила з новою силою розгорнув подвижництво у церковній, освітній, будівничій галузях та книгодрукуванні. Уся його діяльність була спрямована на відновлення повнокровного життя Православної Церкви. Для відновлення авторитету православної церкви Петро Могила розпочав поступове проведення реформи церкви. Петро Могила був автором двох надзвичайно важливих церковних книжок — «Служебника» й «Требника».
Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року, коли йому виповнилося лише п’ятдесят.
3 (19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври.
У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій.