Василь- Костянтин Острозький - український князь, військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, магнат, меценат. Один із найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, засновник Острозької академії. Роки життя 1526 — 1608.
- Був молодшим сином князя Костянтина Івановича Острозького.
- Мати - князівна Олександра Семенівна Слуцька.
- Дружина - Софія з роду Тарновських гербу Леліва .
- Мав 5 дітей .
Після смерті батька в 1530 році виховувався матір’ю в Турові.
Свої дитячі роки Василь-Костянтин провів у Турові, біля матері, яка опікувалася освітою сина. Зростав в атмосфері слави свого батька.
Молодим дістав гарну освіту, про що свідчить його листування та промови в сенаті.
У 18 років (1543—1544) розпочав військову службу .
Князь Василь-Костянтин Острозький зображувався на портретах і медалях як людина середнього віку, з видовженим обличчям, загостреними вилицями та довгою клиноподібною бородою. На переніссі були зморшки, а повіки важкі, під очима — набряки. На портретах він часто зображений у шляхетному одязі, зокрема, у парчевій чи шовковій шубі з хутряним коміром, що підкреслювало його високий соціальний статус.
Політичну кар’єру почав 1550 року, отримавши від великого князя Литовського посаду старости Володимирського і маршалка Волинського.
У 1559 році К. В. Острозький став воєводою київським, що значно сприяло посиленню його впливу на політичне життя України.
Економічна потужність маєтностей княжого роду та його неабиякий політичний вплив швидко зробило Василя - Костянтина Острозького «некоронованим королем Русі»
Ставлення до українського козацтва було своєрідним; розуміючи важливе стратегічне значення Запорозької Січі як форпосту проти османо-татарської небезпеки, намагався підтримувати з козаками партнерські стосунки, зокрема, приймаючи їх на службу.
Але в той же час у 1578 році за наказом короля Стефана Баторія очолив невдалий каральний похід супроти Війська Запорозького Низового.
Острозький відомий своєю меценатською діяльністю. Він підтримував різноманітні православні інституції, медичні та освітні заклади. Заснував школи в Турові, Володимирі-Волинському, Слуцьку, Острозі, при Києво-Печерському монастирі, а також друкарні в Острозі, при Дерманському та Києво-Печерському монастирях.
Коштом князя в Києві відбудували Кирилівський та Межигірський монастирі, на Подолі спорудили церкви Миколи Доброго й Різдвяно-Предтечинську. Острозький вважався також патроном (покровителем) понад тисячі православних церков на українських землях.
Княжіння К. В. Острозького позначилося неабияким піднесенням української культури та освіченості.
В Острозі була зібрана велика бібліотека
В 1575 році запросив переслідуваного Івана Федорова для організації друкарні у князівській резиденції. Завдяки острозькій друкарні світ побачило більше 20 видань, в тому числі перший повний текст Біблії слов’янською мовою 1580 року («Острозька Біблія»).
Близько 1576 року при академії почав діяти навчальний заклад «Острозька академія»
Помер 29 лютого 1608 року в м. Острог. 27 квітня 1608 року був похований у крипті Богоявленської церкви Острога
Митрополит Іларіон оцінив Василя-Костянтина Острозького так: «…всі українські магнати не зробили стільки для України, скільки зробив сам князь Василь-Костянтин Острозький …Це він врятував Україну як націю».
Князя Василя – Костянтина Острозького вшановують в Україні, Білорусії, Литві, Польщі.