Попередні частини:

Частина 1

Частина 2

Частина 3

Частина 4

Частина 5

  1. Середньовічна державави, що була наступницею східної частини колишньої Римської імперії, назва введена істориками у 18 столітті

  1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні

  1. Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або державами.

  1. Об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. Об’єднання православної церкви з католицькою під владою римського папи (зі збереженням православною церквою своїх обрядів).

  1. Привілейований стан у суспільствах добисередньовіччя та нового часу, у ширшому розумінні — військово-служила знать або ж родова аристократія

  1. Великий феодальний землевласник, вельможа.

  1. Угода про династичний союз між Великим князівством Литовським та Польщею, за яким великий князь литовський Ягайло зобов’язувався «на вічні часи прилучити свої землі, литовські й руські до корони Польської», перевести Велике князівство Литовське на католицтво і стати королем єдиної польсько-литовської держави.

  1. Частина світу в Північній півкулі. Західна частина Євразії, умовно обмежена Уралом і Кавказом також політичний термін.

  1. Півострів на північному узбережжі Чорного моря, з північного сходу омивається Азовським морем. Розташований на півдні України, ще мав назву Таврія.

  1. Ісламський титул, що несе моральне навантаження і релігійну владу, оскільки роль правителя була визначена в Корані. Проте султан не повинен обов’язково бути релігійним наставником, главою.

Продовження:

Частина 7 Частина 8 Частина 9 Частина 10 Відповіді