Мета уроку: дати учням уявлення про зміни у Київській державі у другій XI – першій половині XIII ст., історичне значення даних змін у творенні державності на теренах України, вчити працювати з хронологічною, синхронізованою таблицею, співставляти історичні події, виховувати повагу до історичного минулого нашої держави.

Структура уроку.

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Учитель з допомогою учня – асистента роздає учням особисті картки оцінок, бланки міні – тестів, контурні карти, опорні конспекти.

ІІІ. Учитель проводить співбесіду за виявленими помилками під час роботи з Розділом ІІ. «Становище Київської держави (Русь – Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.» Учитель наголошує, що оцінки, що внесені до картки оцінок співпадають з оцінками класного журналу.

ІV. Учитель оголошує тему та мету уроку.

V. Робота за таблицею «Події в Русі – Україні та Європі у другій половині XI – першій половині XIII ст.»

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу з таблицею № 2. (таблиця вивішена на дошці або виведена на інтерактивну дошку. Також вивішена карта Європи, яка показує державні утворення ХІ – ХІІІ ст. Також для даної роботи можна використовувати картосхему або ж до сучасної політичної карти прикріплювати необхідні написи. Свою розповідь учитель супроводжує показом названих об’єктів на карті).

Ви отримаєте загальні відомості про історичні події, які відбувалися в Русі – Україні у другій половині XI – першій половині XIII ст , ці знання ми будемо поглиблювати протягом вивчення розділу ІІІ. « Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.».

Протягом вивчення розділу ми звернемо увагу на те, яким було становище держави за часів Ярославичів; чому точилася боротьба Ярославичів за київський престол; що таке князівські з’їзди та які рішення на них приймалися, яким був життєвий шлях Володимира Мономаха та чим він уславив себе; яку внутрішню і зовнішню політику здійснював Володимир Мономах, посідаючи великокнязівський престол; чому князя Мстислава Володимировича назвали Великим, якими були причини роздробленості Русі; яким був політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського князівств; чому князі вели запеклу боротьбу за Київ; як відбувалося формування Галицького і Волинського князівств, що таке «політична роздробленість», «удільні князівства», «міжусобиця», як розвивалася культура Русі-України в другій половині ХІ — першій половині ХIІІ ст.; які визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Русі збереглися до теперішнього часу; яку роль відіграла Русь в історії середньовічної Європи.

Протягом роботи над темою ми будемо працювати із рядом понять та термінів, а саме «тріумвірат», «князівський з’їзд», «вотчина», «віче», «політична роздробленість», «феодальна роздробленість», «удільне князівство», «міжусобні війни», «династія», «престолонаслідування», «літопис», «монументальний живопис».

Сьогодні ми продовжимо роботу з таблицею

Події в Київській державі (Русь-Україна) Події в Європі

По ходу розповіді ви будете заносити дані до своїх таблиць та доповните їх при необхідності протягом вивчення теми.

(Розповідь учителя)

Події в Київській державі (Русь-Україна) Події в Європі
1054 – Розподіл Київської держави між синами князя Ярослава Візантію очолює Костянтин ІХ Мономах, Священною Римською імперією править Генріх ІІ, королем Західного Франкського королівства є Генріх І. Апеннінський півострів розділений між численними державами. Піренейський півострів також належить різним державам. Англією править Едвард Сповідник. Королем Польщі є Казимир І Відновитель, Угорщини – Андраш І. Відбулася Велика схизма – розкол християнської церкви на православну та католицьку.
1054 – 1073 рр. – Співправління старших синів Ярослава – Ізяслава, Святослава та Всеволода (тріумвірат) У Польщі править Болеслав ІІ Сміливий, а потім Владислав Герман. У Польщі загострилася внутрішня боротьба за наслідування престолу. Розпочалося протистояння німецького короля Генріха ІV з Папою Римським Григорієм VII. На Візантію розпочали наступ турки-сельджуки, вона починає втрачати землі. У Європі загострюється боротьба між феодалами, між правителям та католицькою церквою.
1073 – 1078 рр. – Початок міжусобних війн між Ярославичами. 1078 – 1093 рр. – Правління останнього сина Ярослава Мудрого – Всеволода У Хорватії починається боротьба за трон, у яку втрутилася Угорщина та Венеція. У Візантії йде жорстка боротьба з наступом турків-сельджуків. Також йде виснажлива війна з половцями. Правителі Візантії звертаються до європейських правителів по допомогу. В Європі йдуть постійні війни за престолонаслідування.
1093 – 1113 – княжіння Святополка ІІ Ізяславича. 1097 р. Любецький з’їзд князів, з’їзд закріпив поділ Русі на удільні князівства. В Єропі здійснено ряд хрестових походів на Схід, на Близькому Сході утворилися держави хрестоносців. У Європі продовжується протистояння світської влади та католицької церкви. Сельджуки продовжують свій похід на захід, окупували Персію та частину Малої Азії.
1113 – 1125 рр. – княжіння Володимира Мономаха. 1125 – 1132 рр. – княжіння Мстислава Володимировича. 1139 р. – Всеволод Ольгович захопив Київський престол. 1136 р. – утворилась Новгородська республіка. 1114 р. – утворилось Галицьке князівство. 1152 – 1187 рр. – князювання в Галицькому князівстві Ярослава Осмомисла. У Європі продовжується зростання міст і збільшується кількість населення. Центральною політичною силою залишається Священна Римська імперія. Аппенінський та Піренейські півострови залишаються роздробленими, утворюються, які вільні міста – держави так і залежні держави від сусідніх держав. Хрестові походи на схід охоплюють все населення Європи. 1187 р. султан Саладін розбив хрестоносців і захопив Єрусалим. З Європи відбивати святе місто вирушили король Франції, Німеччини та Англії.
Після 1132 р. утворилось 15 удільних князівств. У Києві постійно мінялися князі, він був багато раз розорений і втратив своє значення. Існування Візантійської імперії було під загрозою. Вона втратила всі землі у Малій Азії, вела постійні війни з турками – сельджуками, половцями, норманами. Загострилася боротьба з Венецією, Гануєю за торгові шляхи. Із під контролюю Візантії вийшли Болгарія, Сербія.
Перша половина ХІІІ ст. Окремі удільні князівства укріпилася і стали самостійними. Посилюється роль Галицього та Волинського князівства 1202 – 1204 рр. – Четвертий хрестовий похід. Він був здійснений проти православної Візантійської імперії. Хрестоносці пограбували Константинополь. Імперію було зруйновано. Згодом було здійснено ще декілька хрестових походів на Близький Схід. На півночі Русі посилює свою роль Новгородська республіка, на північному-сході Володимиро-Суздальське князівство. Польща переживає період роздробленості, свій вплив у регіоні посилює Угорщина. Далеко на Сході зародилася велика сила монгольських завойовників і на чолі з Чингізханом вони починають свої загарбницькі походи. 1238 р. почалася монгольська навала на Русь. Було захоплено Рязань, а потім почалося розорення Володимиро – Суздальського, Переяславського, Чернігівського князівства.

Робота з настінною картою. Учні ланцюжком показують названі державні утворення та території, що прозвучали у розповіді учителя.

Учитель: Які нові терміни та поняття прозвучали під час розповіді?

(Відповіді учнів)

Учитель:

  • Тріумвірат
  • Князівський з’їзд
  • Роздробленість
  • Удільне князівство
  • Міжусобні війни
  • Престолонаслідування
  • Королівство
  • Схизма

Учитель: З багатьма з цих понять та термінів ми працюємо і будемо продовжувати працювати на уроках історії України та всесвітньої історії. А сьогодні ми розберемо їх і додамо у свою скарбничку знань.

VІІ. Учні організовуються в групи чи пари, отримують завдання, які слова дослідити, отримують довідники, картки, користуються підручником з історії України та всесвітньої історії, починають пошук. Кожна група представляє результати свого пошуку.

  1. Тріумвірат – правління трьох осіб; союз трьох осіб для спільної діяльності.

  2. Князівський з’їзд – збори удільних князів, вирішували найважливіші військові справи, погоджували міжусобні суперечки

  3. Роздробленість – період ослаблення центральної влади в феодальній державі, поділ держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади.

  4. Удільне князівство – адміністративно-територіальна одиниця, яка виникла внаслідок поділу більших князівств.

  5. Міжусобиця - внутрішній розбрат, війна між окремими людьми чи суспільними групами в державі.

  6. Престолонаслідування – порядок спадкоємства верховної монаршої влади.

  7. Монархія – форма державного правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі

  8. Королівство – монархічна держава, яку очолює король або королева

  9. Схизма – розкол усередині церкви.

Виступ груп з повідомленнями.

Учитель: Отже, Київська держава (Русь – Україна) у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. пережила період феодальної роздробленості, що було закономірним явищем і мало політичні й економічні причини. У ХІІ столітті з’явилося майже півтора десятка самостійних князівств. Спільними залишалася правляча династія Рюриковичів, релігія і церковна організація з центром у Києві.

Домашнє завдання: повторити записи в таблиці, почати ознайомлення з творами «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Слово о полку Ігоревім».