Мета уроку: охарактеризувати розвиток культури Київської держави в другій половині XI — першій половині XIIІ ст.; ознайомити з видатними пам’ятками архітектури та образотворчого мистецтва Русі, що збереглися до теперішнього часу; пояснити зміст термінів і понять: «літопис», «скрипторій», «берестяна грамота», «билина», «ікона», «мозаїка», «фреска», «чернь», «зернь», «перегородчаста емаль»; розвивати вміння поєднувати інформацію з різних джерел для отримання нових знань; виховувати повагу до культурної спадщини нашого народу.
Структура уроку.
І. Підготовка учнів до уроку.
ІІ. Учитель: Ми продовжуємо роботу над темою «Роздробленість Київської держави. Розвиток Киїського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств». Ви опрацювали вдома опорний конспект і можете відповісти на поставлені запитання.
ІІІ. Міні – тести.
| 1. Розставте відповідники | |
|---|---|
| 1. Київське князівство А. Переяслав | 1- В |
| 2. Переяславське князівство Б. Галич | 2- А |
| 3. Чернігово-Сіверське князівство В. Київ | 3- Д |
| 4. Галицьке князівство Г. Володимир | 4- Б |
| 5. Волинське князівство Д. Чернігів | 5-Г |
| 2. У якому році на з’їзді князів ухвалено таке рішення « … Кожен хай держить отчину свою…» | |
| А. 1054 р. | Б |
| Б. 1097 р. | |
| В. 1113 р. | |
| Г. 1187 р. | |
| 3. Назвіть князівства, що стали основою формування української держави | |
| А. Київське, Переяславське, Володимиро – Суздальське, Львівське | Г |
| Б. Волинське, Галицьке, Смоленське, Новгородське | |
| В. Київське, Чернігово- Сіверське, Пінське, Рязанське | |
| Г. Галицьке, Київське, Волинське, Чернігово- Сіверське, Переяславське | |
| 4. Ярослав Осмомисл був князем | |
| А. Київським | Б |
| Б. Галицьким | |
| В. Чернігівським | |
| Г. Переяславським | |
| 5. З яким князівством безпосередньо пов’язана подія, що відображена в поемі « Слово о полку Ігоревім» | |
| А. Київським | Г |
| Б. Переяславським | |
| В. Волинським | |
| Г. Чернігово- Сіверським | |
| 6. Ряд монархів, князів з одного і того ж роду, одного і того ж походження – це | |
| А. Плем’я | В |
| Б. Рід | |
| В. Династія | |
| Г. Братство |
ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.
ІV. Учитель проходить по класу та дивиться оформлення опорного конспекту № 14.
V. Учні діляться на групи та швидко виконують завдання.
Завдання групам.
1 група.
- Розгадайте ребус
(«Слово о полку Ігоревім»)
- Назвіть причини роздробленості Київської Русі
2 група.
- Розгадайте ребус
(Володимир Мономах)
- Назвіть позитивні наслідки роздробленості Київської Русі
3 група.
- Розгадайте ребус
(Повчання дітям)
- Назвіть негативні наслідки роздробленості Київської Русі
(Учні представляють результати своєї роботи)
VІ. Учитель спонукає учнів зробити висновки.
Отже,
У другій половині ХІІ — на початку ХІІІ ст. відбувся остаточний розпад Русі на окремі князівства, які, у свою чергу, поділялися на уділи.
На південноруських землях постали Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке князівства, які в майбутньому стануть основою для формування української держави.
Роздробленість мала свої позитивні та негативні наслідки.Серед позитивних ми називаємо економічне та культурне піднесення земель.
Кожен розділ ми закінчуємо вивченням теми про розвиток культури у певний період на певний території. Тому далі ми розглядатимемо «Культуру Русі-України в другій половині ХІ - першій половині ХІІІ ст.» (Учитель називає мету уроку та порядок роботи, наголошує, що учні можуть заносити до опорного конспекту № 15 відомості по ходу перегляду презентацій. Під час перегляду презентацій учитель робить короткі доповнення та уточнення).
Перша презентація учня.
Освіта. Розвиток наукових знань.
 | В ХІ-ХІІІ ст.. продовжують розвиватися школи - державні та приватні |
|---|---|
 | У державних школах навчалися діти знатних людей з оточення князя для підготовки державних діячів |
 | Церковні школи готували церковних служителів |
 | Провідним освітнім центром залишався Софіївський собор |
 | 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат |
 | Історичними джерелами, що підтверджують розвиток писемності серед населення є берестяні грамоти |
 | На стінах культових споруд, посуді, ремісничих знаряддях залишено різноманітні написи |
 | Знайдено багато знарядь для письма: писала і воскові дощечки |
 | Продовженню і поглибленню освіти сприяли бібліотеки. Бібліотеки існували при соборах, монастирях, княжих палатах. Проте найперша і найбільш значна бібліотека розташовувалася в Софії Київській. Чимало було і приватних книгозбірень |
 | Для поширення книг у Києві, Новгороді, Галичі, Чернігові, Володимирі-Волинському, Переяславі, Ростові та інших містах діяли центри з переписування книг (скрипторії) |
 | Крім книгописців і палітурників були редактори, перекладачі, художники, майстри пергаменту, ювеліри |
 | Відомими літописцями того часу є Никон Великий, Нестор, Сильвестр, митрополити Іларіон і Клим Смолятич, єпископ Кирило Туровський, Данило Заточник |
 | Наукові знання поширювалися з перекладених та переписаних книг |
 | У писемних джерелах збереглися відомості про діяльність лікарів, зокрема ченця Києво-Печерського монастиря Агапіта |
 | Онука Володимира Мономаха Євпраксія написала медичний трактат «Мазі» |
Друга презентація учня.
Усна народна творчість
 | Продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приповідки |
|---|---|
 | Серед народної творчості, притаманної саме цьому періоду, слід визначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождя-князя та його дружини |
 | Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями |
 | Чимало казок присвячується боротьбі героїв (Котигорошка, Вернигори, Вирвидуба, Кирилла Кожум’яки, Іллі Муромця тощо) зі злими силами. |
 | До цієї доби належать казки, де згадується Змій Горинич. Учені вважають Змія Горинича узагальненим |
Третя презентація учня.
Книжні пам’ятки. Літописання
 | Найдавнішою книгою Русі, що збереглася, є Остромирове Євангеліє, створене в 1056—1057 рр. У Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира |
|---|---|
 | Своєрідною енциклопедією різних знань цієї доби були «Ізборники» — збірники різних за тематикою творів переважно візантійських учених |
 | Перлиною давньоруської художньої літератури є «Слово о полку Ігоревім» |
 | Історичний матеріал міститься в складеному на початку ХІІІ ст. «Києво-Печерському патерику» — збірнику розповідей про життя святих |
 | Практично всі літописи у своїй основі мають спільний київський літописний звід, відомий під назвою «Повість минулих літ» (кінець ХІ — початок ХІІ ст.). Ймовірною датою завершення написання «Повісті…» вважається 1113 р. |
 | Безпосереднім продовженням «Повісті…» є Київський літописний звід кінця ХІІ ст. Укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі |
 | Твором мемуарного жанру є «Повчання дітям» Володимира Мономаха. |
Четверта презентація учня.
«Слово о полку Ігоревім»
|
«Слово про похід Ігорів» - це роздуми над долею рідної землі |
|---|---|
|
В основі сюжету - невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича 1185 року проти половців |
 |
Оригінал твору відкрив граф Олексій Мусін-Пушкін, відкупивши його в архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Йоіля 1791 р., і видав друком у Петербурзі 1800 р., при співпраці знавців палеографії М. Малиновського і М. Бантиша-Каменського. Сам рукопис і більшість друкованих примірників «Слова…» згоріли під час московської пожежі 1812 року |
|
На початку «Слова…» йдеться про те, як військо під проводом князя Ігоря, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава вирушило в похід проти половців. |
 |
Ігор бачить затемнення сонця 1 травня 1185, що віщує невдачу. Але бажання здобути славу перемагає |
 |
На зорі полки погані половецькі потоптали. А потім були оточені з усіх боків ворогами |
 |
Три дні тривала кривава битва Ігоревого війська з численними половецькими полками і завершилася поразкою, загибеллю Всеволода, полоном Ігоря |
 |
Плач Ярославни вважається одним із найпоетичніших мотивів «Слова». Дружина князя Ігоря звертається до вітра, до Дніпра-Славутича, до світлого, трисвітлого сонця. Вітер розвіяв її радість, Дніпро може тільки нести її сльози до моря Тарас Шевченко В Путивлі граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кує, Словами жалю додає. — Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою-вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі. І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... |
|
Військо Ігоря загинуло в битві на берегах річки Каяли, а сам він потрапив у полон. Ця трагедія, як пише літописець, відкрила «ворота на Руську землю». Половці стали спустошувати землі Переяславщини, Чернігівщини, Київщини. Лише завдяки значним зусиллям удалося відбити ворога. |
 |
У кінці поеми,після опису втечі Ігоря з полону, розповідається про прихід князя до церкви Святої Богородиці Пирогощої – Державної богоматері. |
 |
Твір завершується прославою спершу «старим князям» — Ігореві і Всеволодові, а потім «молодим», представником яких був Володимир Ігоревич |
 |
У творі автор різко засудив князівські чвари і закликав до єдності. |
П’ята презентація учня.
Архітектура
 | Як і раніше, архітектурний вигляд міст і сіл визначався насамперед дерев’яними будівлями, які були багато декоровані |
|---|---|
 | Головні храми будували із цегли та каменю |
 | У другій половині ХІ —на початку ХІІ ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Печерського та Кловського монастирів. Упроваджується новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом |
 | Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерської лаври (1078 р.) |
 Михайлівський Золотоверхий собор | У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві |
 Єлецький Успенський монастир в Чернігові | Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощої (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська(1144 р.) в Каневі, Борисоглібський (1128 р.) і Успенський (40-ві рр. ХІІ ст.) храми в Чернігові. |
 | Наприкінці ХІІ — на початку ХІІІ ст. зовнішні форми монументальних споруд знову ускладнюються, поширеними стають більш високі конструкції. Новий архітектурний стиль найяскравіше проявився у вигляді П’ятницької церкви в Чернігові. |
Шоста презентація учня.
Мистецтво
 | Монументальний живопис, представлений мозаїками і фресками |
|---|---|
 | У Михайлівському храмі збереглися композиція «Євхаристія», зображення Дмитрія Солунського, Стефана і Фадея. |
 | Із початку ХІІ ст. храми прикрашають переважно фресками, мозаїки вже не використовуються |
 | Найбільш цікавими є фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові. |
 | Визначним здобутком мистецтва Русі є іконопис. Ікони були першими творами станкового живопису |
 | Стиль виконання київських ікон нагадує мозаїку та фрески. |
 | Видатним живописцем Русі був Аліпій (Алімпій, Олімпій) Печерський (бл. 1050—1114) |
 | На Русі розвивалася книжкова мініатюра. Вона була невід’ємною складовою мистецтва рукописної книги. Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас із часів Русі, включені до Остромирового Євангелія. |
 | У ХІІІ ст. з’являється в’язь — особливе декоративне письмо, яке використовувалося в рукописах, на фресках, іконах, могильних плитах тощо. |
 | Було поширеним і різьблення на камені. Ним прикрашали храми переважно ззовні. Збереглося декілька різьблених шиферних плит Спаського собору Чернігова, Михайлівського Золотоверхого собору і Печерського монастиря. |
 | Прикладне мистецтво представлене ювелірними виробами, декоруванням предметів побуту, посуду, зброї, різьбленням по кістці.В ХІ—ХІІІ ст. досягли розквіту технології руських ювелірних майстрів перегородчастої емалі, зерні та черні. |
 | Поширеним видом художнього ремесла на Русі було різьблення по дереву та кістці. Ним прикрашали дерев’яні оселі, речі домашнього вжитку, човни, сани тощо. Різьба була плоска, орнамент —геометричний, інколи рослинно-геометричний. |
Учитель: Ви ознайомилися з рзвитком культури Русі-України в другій половині XI — першій половині XIIІ ст., ознайомилися з видатними пам’ятками архітектури та образотворчого мистецтва Русі, що збереглися до теперішнього часу. Ви бачите, як яскраво минуле перегукується із сучасністю. Люди, що жили понад вісім століть тому створили багату духовну й матеріальну культуру. Під впливом християнства на Русі з’явилися нові види мистецтва: зведення мурованих християнських храмів, монументальний живопис — фрески і мозаїки, станковий живопис у вигляді ікон, представлена книжкова мініатюра. Література Русі подарувала твори світового значення, ви почули про видатний твір “Слово о полку Ігоревім”. Також в XI—XIII ст. досягли розквіту техніки руських ювелірних майстрів, чиї вироби нас дивують і зачаровують і зараз.
Перед вами кросворд, який ми розв’яжемо разом.
Після того, як ми розгадаємо кросворд у червоній горизонтальній лінії зможемо прочитати термін, що означає поєднання людських знань, переконань і норм поведінки, які ми переймаємо, а потім передаємо майбутнім поколінням.
-
Майстерня рукописних книжок у західноєвропейських монастирях VI — XII століть.
-
Один з найдавніших храмів Київської Русі, унікальна пам’ятка архітектури, побудований у Києві, а також усипальня багатьох видатних осіб.
-
Історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Московщині та Білорусі, в якому оповідь велася за роками.
-
Дрібні золоті, платинові або срібні прикраси у формі кульок діаметром від 0,4 мм, які прикріплюють до ювелірних виробів на орнамент зі скані.
-
Засновник лікарської справи у Києво-Печерському монастирі.
-
Легендарний київський змієборець, який убив змія, що вимагав великої людської данини і щоденно пожирав усіх.
-
Живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства.
-
Епічна речитативна пісня, яку в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики.
Учитель: Ви чудово впоралися із завданням та у виділених клітинках прочитали слово культура. Ми закінчуємо з вами вивчати ще один період історії нашого народу, життя триває, але минуле тісно переплітається з теперішнім та майбутнім, хоча ми цього не помічаємо в повсякденному житті .
Домашнє завдання: заповнити опорний конспект № 15
Опорний конспект
