Мета уроку: пояснити причини роздробленості Русі; визначити особливості політичного і соціально-економічного розвитку новоутворених князівств у зазначений період; пояснити зміст термінів і понять «політична роздробленість», «причини роздробленості»; розвивати вміння аналізувати і систематизувати матеріал; виховувати повагу до історичного минулого.

Структура уроку.

І. Підготовка учнів до уроку (2 хв.)

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо роботу над темою «Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого». Ви опрацювали вдома опорний конспект і можете відповісти на поставлені запитання.

ІІІ. Міні – тести. (5 хв.)

1. Назвіть роки правління Володимира Мономаха у Києві А) 1103 - 11025 Б) 1111-1123 В) 1113-1125 Г) 1115-1123В
2. Назвіть роки правління Мстислава Великого у Києві А) 1025-1032 Б) 1113-1125 В) 1115- 1132 Г) 1125 - 1132Г
3. Скільки років князював Володимир Мономах у Чернігові А) 10 Б) 12 В) 14 Г) 16Г
4. Проти яких завойовників найбільше воював Володимир Мономах А) половців Б) хрестоносців В) печенігів Г) монголівА
5. На якому князівському з’їзді, де приймав участь Володимир Мономах, було прийнято «Кожен хай держить вотчину свою» А) Вишгороді 1072 р. Б) Любечі 1097 р. В) Витичеві 1100 р. Г) Золотчі 1101 р.Б
6. У якому році було розгромлено половецькі орди об’єднаними силами руських князів на чолі з Володимиром Мономахом біля міста Сугрова на Дону А) Березні 1111 р. Б) Березні 1113 р. В) Березні 1115 р. Г) Березні 1116 р.А

ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

ІV. Учитель проходить по класу та дивиться оформлення опорного конспекту № 13, дивиться виконання завдання “Історичний портрет Володимира Мономаха”, дає зауваження та висловлює побажання. (2 хв.)

V. Учні діляться на групи. (6 хв.)

Завдання групам.

І. На картосхемі позначити Переяслав, Чернігів, Київ, Любеч, р. Дон

ІІ. Знайдіть п’ять помилок у тексті

Великим князем Мономах став у 1111 р., коли йому вже виповнилося 50 років. На початку правління він запропонував прийняти новий звід законів («Статут Володимира Всеволодовича»), який доповнив «Руську правду». У «Статуті» було здійснено спробу вирішити найболючіші проблеми суспільного розвитку — обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обов’язки селян, які потрапляли в кабалу через невідпрацьований борг (закупи).

Упродовж 22 років свого князювання, незважаючи на поважний вік, Володимир зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. Володимир востаннє об’єднав під своєю владою більшу частину Русі — Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово-Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.

У перші роки свого правління Володимир завершив розгром печенігів і відігнав їх від кордонів Русі. У 1116 р. руські полки під проводом його сина Мстислава здійснили успішний похід місцями зимових стоянок кочівників на Дону, потіснили їх у глиб степів і захопили велику здобич.

Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові торговельні й господарські зв’язки. Величними будівлями прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено дерев’яний міст через Десну.

Ставши великим князем, Володимир Мономах розгорнув активну зовнішньополітичну діяльність. Як і внутрішня діяльність, вона була спрямована на зміцнення його особистої влади.

У 1116 р. Володимир втрутився в боротьбу різних придворних угруповань за імператорський трон Візантії. Це призвело до конфлікту, і руські полки рушили на Дунай. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом. Наступними роками відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онука Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Володимир підтримував династичні зв’язки і з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії. Такі кроки князя мали засвідчити, що на Русі немає рівних цій родині, тому їй повинна належати одноосібна влада.

ІІІ. Підберіть пару ( на різних картках написано термін, поняття та їх відповідники)

Держава
Монархія
Династія
Вотчина
Бояри
Організація політичної влади в суспільстві
Одноосібна вища державна влада, що передається переважно спадково
Низка правителів з одного й того самого роду, які змінюють один одного за правом успадкування влади.
Земельна власність (переважно спадкова) та пов’язані з нею права на залежних селян
Представники правлячого стану на Русі, що займали панівне становище в управлінні державою (після князів),

(Учні представляють результати своєї роботи)

VІ. Учитель спонукає учнів зробити висновки.

  1. Володимир Мономах був одним із видатних правителів Київської Русі
  2. Організував успішну боротьбу проти половців, чим убезпечив кордони держави від нападів, підтримував успішну внутрішню політику та не давав розгорітися внутрішнім протиріччям між нащадками Ярослава Мудрого
  3. Разом з тим Любецький з’їзд прийняли рішення про наслідування князями своїх вотчин; таким чином, з’їзд закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин — нащадків Ярослава
  4. За часів Володимира Мономаха та Мстислава Великого зміцнився міжнародний авторитет Київської держави.

VІІ. Учитель: За часів Володимира Мономаха та Мстислава Великого Київська держава стояла в одному ряду з європейськими державами, але цей час був не довгим. У середині держави міцнішали прагнення нащадків великих князів тримати свої володіння самостійно, не оглядаючись на політику та авторитет великого київського князя, далеко в східних степах набирали могутності нові кочові племена завойовників, на захід від Київської Русі також набирали силу сусідні держави, що не проти були загарбати нові землі. Йшли нові часи великих випробувань та нових воєн. Опорний конспект буде мати вісім розділів.

  1. Причини роздробленості Русі
  2. Київське князівство
  3. Чернігово-Сіверське князівство
  4. Переяславське князівство
  5. Галицьке князівство
  6. Волинське князівство
  7. Крим у складі Візантійської імперії
  8. Наслідки роздробленості

Ви звернули увагу, що матеріал даного уроку дуже насичений, тому його ми будемо розглядати оглядово. Перед вами карта ” Період роздробленості Київської Русі” та відповідна картосхема. Такіж картосхеми вам додаються до опорного конспекту № 13 або ж є відповідна контурна карта. По ходу розгляду матеріалу робіть відповідні помітки князівств та назви міст на них. (Картосхеми можуть бути роздані учням в паперовому варіанті або ж надані в їх електронні скриньки чи виведені на монітори. Для роботи в електронному варіанті учні відкривають картосхему в “Paint” , додають віконце “Напис”, роблять написи князівств та міст, зберігають та надсилають учителю)

(Розповідь учителя, співбесіда з учнями, робота з настінною картою (чи картою на інтерактивній дошці), атласами, контурними картами та картосхемами)

На картосхемі чи контурній карті (по ходу роботи на уроці) нанести назви князівст, що стали основою для формування Української держави та назви їх центрів.

Учитель: Подумайте та скажіть: Як можна охарактеризувати роздробленність держави?

(Учні висловлюють свої думки)

Учитель: Ми можемо підвести підсумок. Отже, феодальн роздробленність - період ослаблення центральної влади в державі у результаті посилення окремих її частин, поділ держави на великі та малі володіння, які не були поєднані однією центральною владою.

Перед вами конспект № 14. Ви можете його заповнювати по ходу роботи в класі або ж опрацювати як домашнє завдання. Перед вами ряд таблиць які вам допоможуть у цьому. ( Таблиці вивести на інтерактивну дошку чи вивісити у паперовому варіанті, якщо учні працюють за комп”ютерами, то вивести таблиці на монітори)

Причини феодальної роздробленості Київської Русі
1. Велике землеволодіння стало спадковим. Господарство продовжувало бути натуральним 2. Велика територія держави. Удільні князівства посилилися воєнно та політично. Окремі князі та бояри ставили власні інтереси вище за загальнодержавні. Влада Великого київського князя ослабла. Не було чіткого механізму спадкування великокнязівського престолу 3. Виникли нові міста, які стали центрами економічного і воєнно-політичного життя князівств. Зросло суперництво між князівствами й Києвом 4. Відбулася зміна торговельних шляхів у зв’язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного та Каспійського морів; Київ залишився поза межами основних торговельних шляхів 5.Різний етнічний склад територій, формування українців, білорусів, росіян. Поряд із слов'янами проживали ще понад 20 народностей
Найбільші князівства
Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке (основа формування Української держави) Володимиро-Суздальське, Новгородське, Псковське, Смоленське, Рязанське (основа формування Московської держави) Полоцьке, Мінське, Турівське (основа формування Білоруської держави)
Особливості розвитку українських князівств
Територія Економічний розвиток Політичний розвиток
Київське князівство
В основному — Правобережжя Дніпра до Волині Одне з найбільш розвинених і густонаселених князівств. Центр — Київ, одне з найбільших і найбагатших європейських міст. Рільне землеробство, у містах — ремесла. Торговельні шляхи («із варягів у греки», соляний тощо) поєднували князівство з багатьма країнами Політичний центр Київської Русі. Не було спадковою вотчиною певної династії, тому стало об’єктом боротьби за владу. Уважалося власністю великокнязівського київського престолу. Часта зміна правителів: від 1146 до 1246 р. — 46 разів
Чернігово-Сіверське князівство
Північ Лівобережжя Дніпра, до середини ХІІ ст. —місто Тмутаракань у Керченській протоці Густозаселене князівство: міста Курськ, Брянськ, Новгород-Сіверський тощо. Центр — Чернігів, що за величчю поступався лише Києву. Відсутність тісних економічних зв’язків усередині князівства Сформувалося в ХІ ст. Князі мали династичні зв’язки з половцями й залучали їх до міжусобиць. Про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців написано поему «Слово о полку Ігоревім» із закликом до об’єднання руських земель
Переяславське князівство
Лівобережжя Дніпра, прикордоння Степу Велика кількість міст фортець (Прилуки, Лубни, Жовнин тощо). Центр — Переяслав. У містах — розвиток ремесел. Через близькість до Степу й постійні набіги половців потребувало продовольчої допомоги Сформувалося в середині ХІ ст. Фактично не мало самостійності, залежало від Києва. Було щитом Русі від нападів кочовиків. Як правило, тут правили князі, які мали посісти київський престол або отримували його як компенсацію за відмову від Києва
Галицьке князівство
Східні передгір’я Карпат, верхів’я річок Дністер та Прут Центр - місто Галич. Висока густота населення, високорозвинене сільське господарства та ремесла. Стояло на перетині торговельних шляхів. Великі поклади солі. Князівство сформувалося у другій половині ХІ ст. Сформувалася самостійна владна верхівка. Родоначальником династії став князь Ростислав Володимирович. Велике протистояння князя та бояр. 1141 р.- Володимирко об"єднав Галицькі землі. "Могутності досягло за князя Ярослава Осмомисла (1152 – 1187 рр.)
Волинське князівство
Басейн правих приток Прип’яті, Західного Бугу Центр - місто Володимир. Густонаселена територія. Високорозвинене сільське господарства та ремесла.Проходили важливі торговельні шляхии До середини ХІІ ст. вважалося вотчиною київських князів; набуло самостійності в 1135 р. за правління правнука Володимира Мономаха — Мстислава Ізяславича, який разом зі своїм батьком започаткував місцеву династію.
Крим Крим у складі Візантійської імперії Візантійської імперії
Володіння Візантії у Криму окреслювалися територією Боспору і Херсонеса та його околиць. В ХІ ст.. до візантійських володінь увійшов порт Судак. Східна частина Кримського п-ва в Х-ХІ ст.. належала Тмутараканському князю. З кінця ХІ ст.. степову частину Криму населяли половці. На початку ХІІІ ст.. Херсонес та гірські території стали залежати від Трапезундської імперії В VІ – ХІІ ст.. сформувалися феодальні відносини. Формувалися нові поселення. У боспорських містах розвивалися ремесла та торгівля. Боспор був основним портом. У долинах гірського Криму і на узбережжі розвивалося виноградарство і виноробство. Біля прибережних міст розвивалося городництво та садівництво. Також значне місце займає скотарство.В Херсонесі Візантія утримувала тисячний військовий гарнізон. Візантія зберігала суверенітет над підвладними територіями. Фема – візантійська воєнно- адміністративна округина на півдні Криму, назва « Фема Клімата». Правитель феми -катепан

Опорний конспект № 14

Учні здають контурні карти або картосхеми. (Або ж надсилають в електронному варіанті картосхеми вчителю визначеним варіантом).

Учитель: Щоб закріпити вивчений матеріал попрацюємо за настінною картою. (Учні ланцюжком показують князівства, центри, великі міста, річки).

Учитель: Який же висновок ми можемо зробити про феодальну роздробленість Київської Русі (Русь - Україна)?

(Висловлювання учнів)

Отже,

  • У другій половині ХІІ — на початку ХІІІ ст. відбувся остаточний розпад Русі на окремі князівства, які, у свою чергу, поділялися на уділи.

  • На південноруських землях постали Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке князівства.

  • Із часом Київ втратив роль політичного центру Русі, що призвело до його занепаду.

  • У другій половині XII — на початку XIII ст. змінилися регіональні центри, у кожному утвердилася власна княжа династія, але всі походили від Рюрика, тобто були родичами.

  • Роздробленість була закономірним етапом розвитку держави, схожі процеси проходили більшість європейських держав.

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф підручника, закінчити опорний конспект № 14, індивідуальне завдання - повідомлення “Слово о полку Ігоревім”, “Повчання дітям Володимира Мономаха”.