Мета: показати передумови та наслідки запровадження християнства на Русі як державної релігії; визначити значення прийняття Володимиром православ’я; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал та виділяти головне, робити висновки, узагальнення, сприяти формування шанобливого ставлення до історії українського народу.
Основні поняття: пантеон, язичництво, християнство, монотеїзм.
Дати: 988 р. – хрещення Київської Русі (Русі – України)
Структура уроку.
І. Підготовка до уроку.
ІІ. Учитель: Ми продовжуємо роботу над темою «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого». Міні – тести
| 1. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі (Русь – Україна) була (о) А) віче Б) дружина В)ополчення | Б |
|---|---|
| 2. Християнами, як вважають учені, були київські князі: А) Аскольд і Олег Б) Олег і Ольга В) Аскольд і Ольга | В |
| 3. Володимир Великий князював у Київській Русі (Русь – Україна) в: А) 956 – 972 рр. Б) 980 – 1015 рр. В) 1019 – 1054 рр. | Б |
| 4. Легенда про Кирила Кожум’яку пов’язана з боротьбою Володимира Великого з А) печенігами Б) хозарами В) візантійцями | А |
| 5. « Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться». Такими були плани київського князя: А) Ігоря Б) Святослава В) Володимира | Б |
| 6. Печеніги стали господарями степів України після походів князя Київської Русі: А) Ігоря Б) Святослава В) Володимира | Б |
ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.
ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання опорного конспекту № 7 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.
V. Учні формуються у групи чи пари.
Завдання (Всі групи отримують однакові завдання.
Потрібно знайти найшвидше помилки та довести правильність відповіді):
«Знайди помилку»
-
Володимир Великий здійснив реформи: адміністративну, військову, оборонну, містобудування, судову, міську, фінансову, релігійну (міську)
-
982 р. Володимир підкорив ятвягів (в’ятичів)
-
За часів Володимира почали карбувати монети – «залізняки» та «срібники» (златники)
-
Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з половцями ( печенігами)
-
Суть містобудівної реформи полягала у розмежуванні єпископського та градського судів (судова реформа)
-
Наприкінці Х ст. Володимир Великий встановив дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, Францією. (Польщею)
Учні представляють результати своєї роботи.
VІ. Учитель називає тему та мету уроку.
Учитель: У ході вивчення даної теми ми доведемо, що запровадження християнства – це закономірний політичний захід Володимира Великого.
Давайте пригадаємо, якими були вірування слов’ян язичників. (Співбесіда. Учні пригадують язичницьких богів та яким силам природи, господарству вони відповідали).
Ми з вами будемо заповнювати опорний конспект № 8. По ходу уроку ви можете вносити записи до нього.
(Учитель дає пояснення, що передбачає на меті кожен ц пунктів конспекту)
| Віра | Язичництво | Християнство Запроваджено … р. князем ……… як державної релігії Русі. |
|---|---|---|
| Вірування | ||
| Поширення | ||
| Організація | ||
| Культові споруди | ||
| Служителі віри | ||
| Джерела віровчення | ||
| Пантеон | ||
| Історичне значення |
Учитель: ( За технічних можливостей розповідь учителя супроводжується показом презентації) Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував здійснити релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, як релігії багатобожжя, політеїзмі, запровадженні на Русі культу єдиного бога — громовержця Перуна. Ієрархія новоствореного пантеону відповідала розкладу політичних сил у країні, адже верховним божеством було визнано не полянського Даждьбога, а новгородського Перуна. Вочевидь, Володимир мав зважати як на новгородську еліту, завдяки матеріальній підтримці якої він прийшов до влади, так і на норманських найманців, на силу яких він спирався. Проте язичництво вже не здатне було відповідати потребам часу: воно гальмувало процес державотворення; не захищало багатство і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу; ускладнювало встановлення зв’язків з християнськими країнами. Тому запровадження нової державної монотеїстичної релігії стало життєвою потребою. Давайте спробуємо з’ясувати, чи було випадковим звернення саме до християнства, як віри в єдиного бога (триєдиний бог), які коріння воно мало на Русі?
(Учні висловлюють свої думки. Учитель показує презентацію «Поширення християнства» за планом:
-
Поширення християнства за часів святих апостолів. Скіфська єпархія. Апостол Андрій.
-
Аскольд приймає хрещення
-
Князь Ігор толерантно ставився до християнства і не заважав його проникненню в країну.
-
Діяльність Кирила і Мефодія, проникнення християнства через Галичину на Волинь
-
Княгиня Ольга, поширення християнської віри
-
Ярополк та Олег були християнами
-
Володимир Великий
Учитель: Ви почули нові поняття, на які ви звернули увагу?
(Вказати учням на - політеїзм, монотеїзм, язичництво, християнство, пантеон).
(Учні групуються навколо довідників та відшукують дані поняття)
Політеїзм – багатобожжя, віра в багатьох богів.
Монотеїзм – віровчення про існування єдиного бога, Творця всього сущого, видимого і невидимого, творіннями якого є всі істоти, як духовні так і фізичні.
Язичництво – етнічна (народна) релігія найдавнішої доби, що існувала до прийняття однієї із світових релігій.
Християнство – одна із світових релігій, заснована на житті та вченні Ісуса Христа (Син Божий та Спаситель людства). Віра в триєдиного бога: Бога Отця, Бога Сина, Бога Святого Духа.
Пантеон – місце, присвячене всім язичницьким богам.
(Учні повідомляють про результати своєї роботи)
Учитель: Вибір Володимир Великий зупинив на християнстві візантійського зразка.
Запитання:
Як ви вважаєте, чи випадковим був цей вибір?
(Робота з літописом «Повість минулих літ», при можливості по примірнику покласти на парти учням або ж паперові витяги з літопису).
(Відповіді учнів)
Учитель. Дійсно, цей вибір не був випадковим. Ви переконалися, що християнство проникало в слов’янське суспільство поступово і мало багато прихильників. Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: він отримував ідеологічну підтримку своїм державницьким планам. І церковна ієрархія також підтримувала думку, що світська влада повинна бути із суворою ієрархією. Візантійське православ’я Русь долучало до християнського віровчення рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.
-
Поміркуйте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь.
-
Назвіть причини запровадження християнства як державної релігії.
Робота в парах методом «Мозкова атака»
Результат обговорення учнями (Учитель заготовив відповіді заздалегідь і після відповідей учнів вивішує відповідні листки на дошці або ж показує відповідний слайд на інтерактивній дошці):
-
зміцнення держави;
-
поширення європейської культури;
-
посилення міжнародного авторитету Русі;
-
посилення влади князя.
Учитель: Як же пройшов процес хрещення Русі.
(Індивідуальна робота з підручником. Учні ланцюжком озвучують результати роботи. Учитель вивішує необхідні листки на дошці або ж показує відповідні слайди)
-
Візантійський імператор Василій ІІ звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення бунту.
-
Київський князь погодився за умови, якщо сестра імператора Анна стане його дружиною.
-
Однак після того, як військо київського князя допомогло імператору придушити бунтівних феодалів, Василій ІІ відмовився віддати свою сестру за Володимира.
-
Для того щоб примусити Василія ІІ виконати обіцянку, князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові.
-
Імператор був змушений виконати умови угоди, але зобов’язав Володимира перед шлюбом з Анною охреститися, оскільки християнка не може стати дружиною язичника.
-
Князь на це погодився.
-
Після охрещення Володимира візантійськими священиками в Херсонесі він узяв шлюб з Анною.
-
Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці. Було зруйновано капище, ідол Перуна знищено.
-
Пізніше почалося хрещення жителів інших земель Русі. Почалося будівництво церков, основною книгою, вченням християн стала Біблія.
Учитель: Були негативні та позитивні сторони хрещення Русі. Давайте назвемо позитивні сторони цього процесу. (Колективна робота, учитель допомагає сформулювати вислови учнів)
-
Воно сприяло руйнації залишків родових відносин у східних слов’ян.
-
Держава ставала централізованою, що на той час давало змогу захисту від зовнішніх ворогів, посилення економічних, культурних зв’язків між окремими частинами держави.
-
Зміцнилася князівська влада.
-
Прийняття християнства долучило Русь до кола цивілізованих держав того часу.
-
Воно зміцнило міжнародний авторитет Русі, відкрило перед київськими князями можливості для встановлення рівноправних зв’язків із європейськими країнами.
-
Християнство спричинило поступові докорінні зміни у світорозумінні східних слов’ян, стало підґрунтям для формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.
Учитель. Не треба думати, що народ легко зрікся своєї батьківської віри й дарма намагається літописець переконати нас, що народ хрестився з радістю. Князь наважився порушити народну святиню. Дійсно, у великому місті важко уникнути хрещення і, відповідно, кари могутнього князя. Держава Володимира була надто велика, а тому цей процес тривав аж до ХІІІ століття.
Негативні:
- Знищено пам’ятки мистецтва стародавнього язичницького світу.
- Запровадження християнства супроводжувалося насиллям у багатьох землях Русі.
- Світська влада набула ознак абсолютизму, прірва між правителями і простим людом зросла.
- Здобутки західної цивілізації лишилися закритими для Русі через те, що Європа користувалася латиною, а в Київській Русі поширилася старослов’янська церковна мова для написання книг.
- Вводилася десятина, податок на церкву, що ще ускладнювало життя простого люду.
- Введено багато обмежень на світське повсякденне життя.
Таким чином, Київська Русь здійснила свій цивілізаційний вибір, пов’язавши свою долю з християнським Заходом, а не ісламським сходом, що суттєво вплинуло на подальший розвиток руських земель.
Прийняття християнства не з Риму, а з Візантії, згодом, коли 1054 р. відбувся розкол між цими двома християнськими центрами, призвело до того, що подальше релігійне життя Русі відбувалось у річищі православ’я. Враховуючи значення православних традицій в історії українського суспільства, Указом президента 2008 р. 28 липня було встановлено (день пам’яті рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі) як День хрещення Київської Русі-України.
Учитель: Ми з вами дізналися про процес хрещення Київської Русі (Русі – України), на основі отриманих знань ви закінчите заповнення опорного конспекту № 8.
VІІ. Узагальнення.
Переставте букви
ХОВССРИИТТЯН (християнство)
ПААРЯ’ВВЛСО (Православ’я)
Домашнє завдання: Заповнити опорний конспект № 8, внести дані про князя Володимира Великого до таблиці № 1, за бажанням підготувати повідомлення про Ярослава Мудрого - і. з.
