Мета: визначити особливості суспільного та політичного устрою Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.; показати якими були особливості становища представників різних верств населення; сутність феодальних відносин на Русі; стан розвитку господарства і торгівлі; розвивати вміння поєднувати інформацію з різних джерел для отримання нових знань, виховувати повагу до історичного минулого.
Основні поняття та терміни: «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верства», «сюзерен», «гривна», «віче», «вотчина», «помістя».
Структура уроку.
І. Підготовка до уроку. Вступне слово вчителя.
ІІ. Міні – тести
1. Святополка Окаянного у його боротьбі за престол батька підтримав:
|
A |
2. Битва з печенігами під Києвом у 1036 р. завершилася тим, що:
|
A |
3. Поставте події у хронологічній послідовності:
|
1-Г 2-A 3-В 4-Б |
4. Встановіть відповідність між подіями та роками:
|
1-Г 2-А 3-Д 4-Б |
5. Що було спільним у зовнішній політиці Володимира Великого і Ярослава Мудрого?
|
Б |
6. Доньці якого київського князя писав такого листа Папа Римський Миколай ІІ: «Слава про ваші чесноти, прекрасна діво, дійшла до наших вух, і з великою радістю чуємо ми, що ви виконуєте в цій дуже християнській державі [Франції] свої королівські обов’язки з похвальним завзяттям і чудовим розумом»?
|
В |
ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.
ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання опорного конспекту № 10 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.
V. З учнями проводиться гра «Історичний ланцюжок».
Учні становляться в один довгий ланцюжок. Вони становляться один за одним і кладуть руки на плече попереднього учня. Учитель швидко задає питання. Перший учень дає відповідь, якщо відповідь незнає, то виходить з ланцюжка, а відповідь надає другий учень. Гра триває до тих пір, поки не пройде весь ланцюжок. Якщо на одне і теж питання не відповіли учні, то питання знімається. (Учитель контролює час гри)
Питання:
- Роки другого правління Ярослава Мудрого на Київському престолі. (1019 -1054)
- Батько Ярослава. (Володимир)
- Мати Ярослава. (Полоцька князівна Рогніда)
- Де князював найперше. (Ростов)
- В якому місті його застала звістка про смерть батька. (Новгород)
- Які воїни допомогли йому завоювати Київський стіл. (варяги)
- Які брати Ярослава Мудрого загинули у міжусобній війні до початку його походу до Києва. ( Борис, Гліб, Святослав)
- Якого брата переміг Ярослав Мудрий у міжусобній війні. (Святополка)
- Хто допомагав Святополку у його боротьбі за Київський престол. (Польський тесть Болеслав І)
- У якому році відбулася битва біля Любеча (1015)
- У якому році Святополк знову повернув собі Київський престол(1018)
- У якому році відбулася битва з військами Святополка на Альті.(1019)
- Прагнучи об’єднати всі руські землі під своєю владою з яким братом вів війну, але програв (Мстислав)
- У якому році Ярослав відступив землі на схід від Дніпра крім Переяславщини брату Мстиславу.(1024)
- В якому році уклав угоду із братом Мстиславом поділивши Руську землю по Дніпру отримав Київ з Правобережжям, а Мстислав — Чернігів з Лівобережжям.(1026)
- В якому році Ярослав зайняв землі між Чудським озером та Балтикою і там заснував місто Юр”їв (1030)
- У яких роках війська Ярослава і Мстислава відвоювали Червенські городи. (1030-1031)
- В якому році заклав місто свого імені Ярослав.(1031)
- В якому році став одноосібним володарем Русі. (1036)
- В якому році розбив і назавжди відкинув від Києва печенігів. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши “місто Ярослава”(1036)
- В яких роках започаткував укладання першого літописного зводу та першого писаного зводу законів — “Руської правди”(1037-1039)
- Як звали другу дружину князя Ярослава. (Інгигерда)
- Донькою якого короля була (Шведського)
- В якому році здійснив похід на Візантію, який був для нього не успішний. (1043)
- Дружиною короля якої країни стала донька Анна. (Франції)
- За широкі родинні зв’язки Ярослава називали… (Тестем Європи)
- Де помер Ярослав Мудрий (Вишгород)
- Яку фізичну ваду мав князь (Кульгав на праву ногу)
Учитель підводить підсумок гри.
VІ. Учитель називає тему та мету уроку.
(Розповідь учителя з коментарями, співбесідою, презентацією).
Ми сьогодні будемо говорити про політичний устрій Київської Русі, про суспільний устрій Київської Русі.
Висловіть припущення щодо значення термінів - політичний устрій, соціальний устрій.
(Учні висловлюють свої думки, учитель вивішує на дошці(показує слайд) пояснення термінів)
Політичний устрій — організація влади в державі.
Соціальний устрій (структура) — поділ населення на великі групи, які різняться своїми правами й обов’язками.
Держава Київська Русь виникла у IX ст. Наприкінці IX ст. у Києві утвердилась династія норманського походження — Рюриковичі.
У ході вивчення нового матеріалу ми дамо відповідь на питання
- Які органи влади сформувались у державі?
- Які функції вони виконували?
- На які групи поділялось населення? Чим відрізнявся їхній стан?
- Які галузі господарства були більш розвинуті?
- Що вивозили до інших країн руські купці? А що завозили?
Наприкінці Х – у першій половині ХІ століття формою державного правління Русі стала централізована монархія.
Учитель: Як ви розумієте вислів – форма державного правління?
(Учні висловлюють свої думки). Учитель вивішує на дошці (показує слайд) термін
Фо́рма держа́вного правлі́ння — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави.
Форма правління показує:
- яким чином утворюються вищі органи влади в державі;
- структуру вищих органів державної влади;
- які принципи лежать в основі взаємодії між органами державної влади;
- яким чином вибудовуються взаємовідносини між верховною владою і звичайними громадянами держави;
- котрою мірою організація державних органів дає можливість забезпечувати права людини.
Як ви розумієте вислів – централізована монархія?
(Після висловлених думок, учитель пропонує зачитати поняття з підручника)
Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджується в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.
Учитель: Найважливішим елементом державного правління виступала князівська влада. Саме князь був носієм верховної влади, і ним міг бути член родини Рюриковичів. Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Київський князь став повноправним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Князь став носієм державної влади, представником держави на міжнародній арені.
Учитель: Як ви розумієте термін – держава?
(Учні висловлюють свої думки). Учитель вивішує значення терміну (показує слайд) на дошку
Держава — це універсальна політична форма організації правління, що характеризується суверенною владою, політичним та публічним характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через систему спеціально створених органів та організацій, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне та ідеологічне управління суспільством та керівництво загально-суспільними правами. (Учитель дає пояснення словам суверенна влада, політичний, публічний характер). (На дошці висить(показана на слайді) схема «Політичний устрій Київської Русі(Русь – Україна) у кінці Х – у першій половині ХІ ст.)», учитель по ходу розповіді відкриває необхідні комірки схеми)
Князь зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу та військову владу. Він встановлював правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. До обсягу прав князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником,вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях. Князь забезпечував діяльність усіх органів управління і вважався символом державної стабільності. Влада князя була необмеженою й залежала від його авторитету. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. При князі існувала князівська рада. До її складу входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.
(Учні зачитують поняття князівська рада, та витяг з «Повісті минулих літ», учні зачитують про повноваження князівської ради).
Учитель: Певне місце в системі державного правління посідало віче.
(Учні зачитують поняття віче та його повноваження).
Запитання.
Деякі вчені називають період, який ми вивчаємо, феодальною демократією. Чому? (Учні висловлюють свої думки)
За формою державного устрою Київська держава – це федеративна держава, тому що складалася з князівств, куди «саджалися» сини київського князя чи його родичі, вони мали можливість частину питань вирішувати самостійно, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою.
Форма державного режиму – це феодальна демократія ( князівська рада, віче).
Учитель: Як ви розумієте слова – форма державного устрою?
Форма державного устрою — визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та порядок їх взаємовідносин між собою і з державою у цілому.
Як ви розумієте слова – форма державного режиму?
(Співбесіда)
Державний режим — це сукупність способів та методів здійснення державної влади у суспільстві.
Учитель: Ви неодноразово чули термін «Феодальний».
Що означає «феод», «феодальний лад».
(Співбесіда)
Фео́д — спадкове земельне володіння, за яке потрібно було нести службу (переважно військову), та інші повинності.
Феодальний лад — це такий лад, коли землевласник дає залежним селянам землю в обмін на їхню працю.
У східних слов’ян становлення феодального суспільства пройшло декілька етапів. Ми працюємо з вами з підручником (розділити учнів класу та вказати, які абзаци читати). У процесі роботи з підручником, вам потрібно швидко заповнити таблицю ( таблицю вивісити на дошці, ліва сторона заповнена, ліву заповнюють учні по ходу роботи з підручником, учень, який знайшов відповідь, без підняття руки виходить до дошки і записує у відповідну графу своє твердження).
Учитель: Тепер ми зможемо з вами заповнити таблиці «Основні верстви населення». З однієї сторони «Кращі люди», «Чорні люди», «Найнижчі прошарки суспільства». На столах у вас таблички з назвами (асистент хаотично роздає ці таблички). Прикріпіть їх на потрібні місця. (Після роботи учнів учитель дає коментарі і якщо потрібно, то вносить корективи). А тепер побачимо, що вони мали і які права мали. ( По ходу розповіді учитель доповнює таблиці)
Оскільки одні групи населення привласнювали собі більшу частину результатів праці інших груп населення, відносини між ними можна назвати антагоністичними (ворожими). Це викликало невдоволення бідних і бажання заможних змінити свою владу шляхом прийняття законів, які б їх захищали.
Запитання:
Які групи населення брали участь в управлінні державою?
Учитель: Тепер ми можемо сказати, чим займалися різні суспільні групи населення. (Робота з підручником)
- Головна галузь господарства.
- Які рослини вирощували селяни.
- Що використовували для обробітку землі.
- Які системи землеробства застосовувалися.
- Для чого слугував млин.
- Які овочі вирощували слов’яни.
- Які фрукти споживали
- Яких тварин розводили.
- Назвіть найпоширеніші промисли
- Де було поширене ремесло.
- Скільки ремесел було поширено в Київській Русі.
- Звідки і куди пролягав «Грецький шлях»
- Назвіть які були ще торгові шляхи
- Які товари вивозили купці
- Які товари завозили із – за кордону
- Які гроші використовували при розрахунках за товари.
- Для чого потрібні гроші.
- Як називалися спеціальні місця для торгівлі.
Учитель: Ми з вами у ході вивчення матеріалу дали відповіді на питання, що визначили на початку
- Які органи влади сформувались у державі.
- Які функції вони виконували.
- На які групи поділялось населення? Чим відрізнявся їхній стан.
- Які галузі господарства були більш розвинуті.
- Що вивозили до інших країн руські купці. А що завозили.
Підсумок. Розгадайте кросворд.
(Землеробство)
Домашнє завдання: заповнити опорний конспект №11
Опорний конспект 11
