Мета: пояснити передумови та наслідки монгольської навали на Київську Русь (Русь-Україну), у чому полягає трагедія битви об”єднаних військ на р. Калка; причини поразки руських військ; з’ясувати, що означає монгольське іго, наслідки панування Золотої Орди на території руських князівств; формувати уміння аналізувати, узагальнювати та оцінювати історичні події та процеси, виховувати почуття патріотизму, громадянської свідомості.
Структура уроку
І. Підготовка до уроку.
ІІ. Учитель: Ми продовжуємо з вами роботу за Розділу ІV. «Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)».
Опрацюємо з вами міні-тести.
| 1. В якому році Роман Мстиславович здійснив похід на Галич А. 1099 р. Б. 1159 р. В. 1199 р. Г. 1259 р. | В |
|---|---|
| 2. У якому році загинув Роман Мстиславич А. 1202 р. Б. 1203 р. В. 1204 р. Г. 1205 р. | Г |
| 3. Коли Данило Романович вперше повернувся в Галич та зайняв батьківський престол А. 1205 р. Б. 1211 р. В. 1217 р. Г. 1223 р. | Б |
| 4. В якому році Данило Галицький утвердився в Галичі, сини Романа Мстиславича повернули батьківську спадщину А. 1230 р. Б. 1234 р. В. 1236 р. Г. 1238 р. | Г |
| 5. Коли Данило Галицький захопив Київ та завершив об”єднання Галицько-Волинської держави А. 1238 р. Б. 1239 р. В. 1240 р. Г. 1241 р. | Б |
| 6. Яке місто стало столицею Галицько- Волинської держави за Данила Галицького А. Холм Б. Галич В. Володимир Г. Київ | А. |
ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.
IV. Учитель проходить по класу та переглядає заповнення учнями опорного конспекту. Наголошує, що учні які не заповнили даний конспект мають час його опрацювати до уроку узагальнення.
V. Учні об’єднуються в групи та виконують завдання.
Складіть простий план розповіді “Утворення Галицько- Волинської держави”.
(Учитель контролює час виконання завдання. Групи презентують виконання завдання.)
(Варіант)
- Особливості Галицького та Волинського князівств.
- Галицьке та Волинське князівства у другій половині ХІІ ст.
- Боротьба з боярською опозицією.
- Об’єднання Галицького та Волинського князівства з єдину державу.
- Галицько - Волинське князівство за Романа Мстиславича.
- Боротьба за князівство після загибелі Романа Мстиславича.
- Відновлення влади Данила Романовича в Галичині, а Василька Романовича у Волині.
- Завершення об’єднання Галицько - Волинської держави.
VІ. Учитель: У середньовічній Європі продовжували формуватися народи та нації, одні державні утворення розпочинали свій шлях, інші розпадалися, вони між собою утворювали союзи або ж воювали за території. Нащадки вождів, князів, королів хотіли влади та могутності, тому постійно вели війни за своє верховенство та владу. Нижчі за статусом групи населення та церква ставали на бік то одних, то інших елітних груп, але всі прагнули миру для розвитку своїх земель, процвітання та багатства, а прості землероби та ремісники кожного дня наполегливою працею створювали ці багатства та процвітання, знемагаючи від постійних воєн, міжусобиць, боротьбу за владу тих чи інших володарів. Але тогочасна Європа навіть не підозрювала яка небезпека суне зі сходу. В далеких азійських степах зароджувалися безжальні полчища монгольських завойовників. Сьогодні ми будемо говорити про їх напад на руські землі та встановлення на декілька століть монгольського іга. Опорний конспект №17 матиме розділи
- Поява монгольських завойовників.
- Битва на р. Калка
- Похід монгольських завойовників на північно- східні князівства.
- Падіння Переяславського та Чернігівського князівств.
- Оборона Києва.
- Наступ на захід.
- Утворення Золотої Орди. Монгольське іго на українських землях, його наслідки.
(Для ознайомлення учнів з новим матеріалом використано розповідь учителя, співбесіда з учнями, по 2 та 5 пунктах презентація або повідомлення учнів, робота з настінною чи інтерактивною картою, картосхемами, опорним конспектом, при технічних можливостях використати епізоди фільмів).
Опорний конспект № 17 (для учнів)
|
Передумови монгольских завойовницьких походів 1206 ⇒ всемонголький з'їзд (курултай) ⇒ Темучин - Каган - ? __________ об'єднання кочових племен - воєнні походи - нажива за рахунок інших народів. ? __________ ⇒ Південний Сибір, Північний Китай, Середня Азія, Персія, Закавказзя Чингізхан ⇒ організована багаточисельна армія (в основному кіннота), залізна дисципліна, маневреність, витривалість, розвідка, розвідка, виважена стратегія, раптовість, роздробленість супротивників. ? __________ - Субедей, Джебе ⇒ Кавказькі гори, прикаспійські, причорноморські степи, Крим Монголи ⇒ ? __________ ⇒ Сіверський Донець |
|
122_ - половецький хан ? __________ ⇒ до Мстислава __________ З'їзд князів у __________ ⇒ дати відсіч монгольським завойовникам у __________ степах ? __________ , __________ , __________ , __________ , __________ , __________ , __________ , __________ князі ⇒ М-Т Квітень 12__ - о. __________ - руське і половецьке військо ⇒ приазовські степи ⇒ __________ Травень - червень ? __________ - __________ - ? __________ |
|
12__ - хан Батий (мета - завоювання __________ , досягненнся мети - за допомогою об'єднаного дисциплінованого, добре навченого, безжального __________ , скористатися __________ Київської Русі) 1237 - ? __________ 1237 - ? __________ 1238 - ? __________ в Черніговському князівстві 1237 - половський хан __________ Причини поразок руських князів:
|
|
1239 - ? __________ князівства Переяслав - єпископ __________ Чернігів - князь __________ |
|
? __________ - Галицько-Волинське князівство - Київ-Воєвода __________ 5 вересня ? __________ __________ |
|
Початок __________ р. – вторгнення у __________ князівство. Сильний опір __________ Данило Галицький ⇒ до __________ – відмова. 12__ – монгольскі війська вступили в __________ 12__ – монголи повернулися в __________ степи. Держава – __________ Столиця – __________ Правитель – __________ |
| Золотоординське __________ | ||
| Економічна сфера | Політична сфера | Військова сфера |
|
Данина становила __________ майна і продуктів; вона збиралася монгольськими урядовцями, найвищого з яких називали __________ (намісник). Додавався податок __________ , __________ , __________ , __________ . |
Право на князювання підтверджував __________ – грамота-дозвіл на володіння __________ монгольского __________ , яка давалася в обмін на сплату __________ . У межах __________ , __________ , __________ князівств постали монгольскі округи – __________ . Землі на південь від __________ стали називати __________ землею, а згодом __________ . |
Князі делегували до монгольского війська __________ і брали участь у __________ . |
| Особливості та наслідки золоординського панування Русі | ||
| Особливості | Наслідки | |
|
1. Руські землі __________ безпосередньо до складу Золотої Орди. 2. На території Русі не було створено постійно діючого __________ завойовників. 3. Толерантне ставлення золоординців до __________ |
1. Руйнація та зменшення ролі __________ 2. Занепад __________ й __________ 3. __________ втрати. 4. Знищення значної частини __________ еліти. 5. Законсервована __________ Русі. 6. Запровадження системи __________ у взаєминах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданих і безмежній владі правителя. 7. Утрата __________ незалежності Русі, призупинення __________ процесів. 8. Відставання Русі від __________ у всіх галузях. 9. Послаблення Русі, яким скористалися __________ держави |
|
Опорний конспект №17
|
Передумови монгольских завойовницьких походів 1206 ⇒ всемонголький з'їзд (курултай) ⇒ Темучин - Каган - Чингісхан об'єднання кочових племен - воєнні походи - нажива за рахунок інших народів. 1207-1222 ⇒ Південний Сибір, Північний Китай, Середня Азія, Персія, Закавказзя Чингізхан ⇒ організована багаточисельна армія (в основному кіннота), залізна дисципліна, маневреність, витривалість, розвідка, розвідка, виважена стратегія, раптовість, роздробленість супротивників. 1222 - Субедей, Джебе ⇒ Кавказькі гори, прикаспійські, причорноморські степи, Крим Монголи ⇒ половці ⇒ Сіверський Донець |
|
1222 - половецький хан Котян ⇒ до Мстислава Удатного З'їзд князів у Києві ⇒ дати відсіч монгольським завойовникам у половецьких степах Київський, галицький, волинський, чернігівський, смоленський, курський, тубчевський, путивльський князі ⇒ М-Т Квітень 1222 - о. Хортиця - руське і половецьке військо ⇒ приазовські степи ⇒ р. Калка Травень - червень 1223 - р. Калка - русько-половецькі полки |
|
1235 - хан Батий (мета - завоювання нових територій, досягненнся мети - за допомогою об'єднаного дисциплінованого, добре навченого, безжального війська, скористатися роздробленістю Київської Русі) 1237 - Рязанське князівство 1237 - Володимиро-Суздальське князівство 1238 - Козельськ в Черніговському князівстві 1237 - половський хан Котян Причини поразок руських князів:
|
|
1239 - Переяславське та Чернігівське князівства Переяслав - єпископ Симеон Чернігів - князь Мстислав Глібович |
|
1239 - Галицько-Волинське князівство - Київ-Воєвода Дмитро 5 вересня КИЇВ 6 грудня |
|
Початок 1241 р. – вторгнення у Галицько-Волинське князівство. Сильний опір міст-фортець Данило Галицький ⇒ до Угорщини та Польщі – відмова. 1241 – монгольскі війська вступили в Угорщину та Польщу 1242 – монголи повернулися в Прикаспійські степи. Держава – Золота Орда Столиця – Сарай Правитель – хан |
| Золотоординське ярмо | ||
| Економічна сфера | Політична сфера | Військова сфера |
|
Данина становила десятину майна і продуктів; вона збиралася монгольськими урядовцями, найвищого з яких називали баскаком (намісник). Додавався податок плужний, подвірний, мито, корм. |
Право на князювання підтверджував ярлик – грамота-дозвіл на володіння землями монгольского хана, яка давалася в обмін на сплату данини. У межах земель Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського князівств постали монгольскі округи – тьми. Землі на південь від Києва стали називати Татарською землею, а згодом Поділлям. |
Князі делегували до монгольского війська воїнів і брали участь у походах. |
| Особливості та наслідки золоординського панування Русі | ||
| Особливості | Наслідки | |
|
1. Руські землі не ввійшли безпосередньо до складу Золотої Орди. 2. На території Русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників. 3. Толерантне ставлення золоординців до християнства |
1. Руйнація та зменшення ролі міст 2. Занепад ремесла й торгівлі 3. Демографічні втрати. 4. Знищення значної частини феодальної еліти. 5. Законсервована роздробленість Русі. 6. Запровадження системи підданства у взаєминах між князем і знаттю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданих і безмежній владі правителя. 7. Утрата державної незалежності Русі, призупинення державотворчих процесів. 8. Відставання Русі від Західної Європи у всіх галузях. 9. Послаблення Русі, яким скористалися західні держави |
|
Презентація «Битва на р. Калка» (Супроводжується показом слайдів, карти з місцем знаходження р. Калка, картосхемою битви на р. Калка)
31 травня (за іншими відомостями — 16 червня) 1223 р. головні сили русько-половецького війська і монголів зустрілися на річці Калка (зараз Кальчик, притока річки Кальміус, що впадає в Азовське море).
Спочатку русько-половецьке військо примусило монголів відійти на лівий берег річки. У вирішальний момент битви між князями спалахнула незгода. Мстислав Удатний не захотів ні з ким ділитися славою і вступив у бій без погодження з іншими князями.
Полки Мстислава Удатного під проводом Данила Романовича (Галицького) і половці переправилися через Калку й атакували монголів, які під ударом важкоозброєних дружинників почали відступати.
Половці не витримали монгольського контрудару й кинулися врозтіч, вносячи безлад у лави руських дружин.
Під час бою Данило був поранений у груди, але все-таки продовжував керувати своїми полками. Князь зміг організовано вивести військо з бою, уникнувши монголів, які переслідували їх три дні, і з незначними втратами повернутися додому.
Коли стало зрозуміло, що полки Мстислава Удатного й половці зазнали поразки, інші князі так і не рушили в бій, щоб переломити його на свою користь.
Це дало монголам змогу розбити руські полки поодинці. Найзавзятіше чинив опір великий київський князь Мстислав, який устиг збудувати укріплений табір. Монголи три дні намагалися його захопити, але їхні спроби були невдалими. Тоді вони підступом зломили опір. Мстислав піддався обіцянці, що монголи відпустять обложених і не проллють їхньої крові в обмін за викуп. Але тільки-но руські князі склали зброю, монголи «людей посікли, а князів подавили, поклавши під дошки. А самі на верх сіли пирувати».
Під час битви на Калці руські дружини зазнали значних утрат: загинули шість князів, лише кожен десятий воїн повернувся неушкодженим. У літописі зазначено, що «руські князі зазнали такої поразки, якої ще не було ніколи».
Крім утрат княжих дружин, перша зустріч із монголами ніяк не позначилася на внутрішньому розвитку Русі. Монгольське військо, зруйнувавши декілька невеликих подніпровських міст, повернулося у свої степи. Русь і надалі залишалася роздробленою, а князі продовжували вести міжусобну боротьбу.
Повідомлення «Оборона Києва« (Супроводжується показом слайдів, картою)
Наприкінці 1239 р. Данило Галицький захопив Київ та встановив свою зверхність у Київському князівстві. У вересні 1240 року Данило Галицький вирушив до Угорщини сватати за свого сина Лева доньку Бели IV, залишивши 40-50-тисячне місто під опікою звичайного посадника боярина Дмитра, який з ополченням у кілька тисяч городян, озброєних здебільшого сокирами і кіллям, і, можливо, сотнею-другою, дружинників мав «удержати Київ проти іноплемінних народів, безбожних татар».
5 вересня 1240 р.монгольські завойовники підійшли до Києва з півдня. Літописець писав, що “обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.”
Тогочасний Київ складався з практично незахищеного Подолу і Верхнього міста на крутих схилах. Верхнє місто було оперезано валом висотою до 12 метрів і товщиною до 30 метрів, протяжністю 4 кілометри, й оточеного глибоким і широким ровом по більшій частині периметру. Гребінь валу укріплював дубовий чотириметровий частокіл з критими помостами і амбразурами для стрільців.Фортифікації вражаючі, але застарілі — збудовані ще в часи Ярослава Мудрого, частково зруйновані і не придатні витримати активну облогу із застосуванням каменеметальних машин — пороків (чи требюше, як називали їх у Європі), яких на озброєнні монголів було доволі багато — до тридцяти.
За традицією монголи спочатку запропонували киянам здатися на милість переможців. Проте київське віче вирішило стояти на смерть.
Київ протримався до 6 грудня.
По замерзлому болоту, у пролом біля Лядських воріт кинулось військо Бату-хана: «І коли піднялись городяни на розбиті стіни, могли побачити, як ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світло переможеним».
Витіснивши з валу захисників міста, «зійшли татари на стіни і сиділи там в той день і ніч». Тим часом ополчення і дружина під командою пораненого тисяцького Дмитра відступила у дитинець, так зване Володимирове місто, від фортифікацій якого залишився лише не до кінця засипаний рів обабіч Софійських воріт.
Наступного дня «прийшли на них татари, і була битва між ними велика. Люди тим часом вибігли на Десятинну церкву, і на склепіння церковні з пожитками своїми, і від тяжкості повалилися з ними стіни церковні, і так було взяте місто татарськими воїнами» — свідчить Іпатіївський літопис.
У нерівному бою загинули майже всі оборонці Києва. Вороги захопили в полон пораненого воєводу Дмитра, але за хоробрість зберегли йому життя. З 50 тис. киян живими залишилися не більше 2 тис. осіб. Місто лежало в руїнах. Про цю трагедію сповіщає літописець: “Того ж року татари здобули Київ… і святу Софію розграбували й монастирі всі, й ікони, і хрести, і все узороччя церковне взяли, а людей від малого до великого вбили мечем”.
Київ був повністю розорений і спустошений. Олександр Ярославович Невський, який сидів у Володимирі-Заліському, отримав від Батия ярлик на княжіння у Києві. Він не лише його сам не відвідав, а й на відміну від кількох поколінь своїх попередників навіть не призначив до нього котрогось із залежних князів.
За чисельністю населення до рівня часів монгольської навали чисельність населення Києва повернулась лише у 1840 році.
V. Закріплення та повторення вивченого.
Учні діляться на групи або пари.
Завдання: Скласти хронологічну таблицю “Монгольська навала на Русь”
Варіант.
| Дата | Подія, наслідки |
|---|---|
| 1223 | Битва на річці Калці, поразка русько- половецького війська |
| 1237 | Похід на Русь очолив онук Чинґізхана Батий. Була спустошена Північно-Східна Русь |
| 1239 | Похід Батия на Південно-Західну Русь. Захоплені Переяслав, Чернігів, Крим |
| 1240 | Похід Батия на Київ. Місто повністю зруйновано |
| 1241 | Похід монголів на Західну Русь. Зруйновані міста Київського й Галицько-Волинського князівств. Далі монголи вдерлися на територію Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії |
| 1242 | Монголи припинили похід на Захід. Монгольські завойовники повернулися у Прикаспійські степи. Для підкорених народів встановлено монгольське іго |
VІ. Учитель: Отже,
У 1223 р. руські князі вперше зіткнулися з монголькими завойовниками, але висновки не були зроблені, князівства не згуртувалися перед руйнівною навалою.
У 1237—1241 рр. руські князівства зазнали спустошливої навали монголів. Монгольські війська, але вже ослаблені, вступили на територію Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії. Руські князівства, що діяли нарізно, були приречені на загибель. І знову руські князі не об”єдналися для спільної боротьби проти монгольської навали, від сусідніх держав допомога також не була надана.
Після знищення Київської Русі та походів у країни Східної Європи монголи заснували державу Золота Орда, що стала складовою могутньої Монгольської імперії.
Руські князівства на тривалий час потрапили під монгольське панування - іго.
Монгольська навала стала поворотним пунктом в історії руських князівств. Монгольське панування затримало і змінило їхній подальший розвиток.
Народи Східної Європи затримали подальший похід монгольського війська на Захід, врятувавши Західну Європу від спустошення.
VІІ. Домашнє завдання: доопрацювати опорний конспект № 17. Підготувати контурні карти. За бажанням учнів підготувати повідомлення “Життєвий шлях Данила Романовича Галицького”, “Внутрішня політика Данила Галицького”, “Зовнішня політика Данила Галицького”, ” Лев Данилович - продовжувач справи батька”, “Останні князі Галицько- Волинського князівства”.