Мета уроку: дати учням уявлення про зміни у Київській державі у другій половині XIІ – першій половині XIV ст., роль утворення Галицько – Волинської держави та діяльність князя Данила Галицького в державотворенні України, негативний вплив монгольської навали на розвиток територій, що були підпорядковані Золотій Орді, вчити працювати з хронологічною, синхронізованою таблицею, співставляти історичні події, виховувати повагу до історичного минулого нашої держави.
Структура уроку
І. Організація класу до уроку.
ІІ. Учитель з допомогою учня – асистента роздає учням особисті картки оцінок, бланки міні – тестів, контурні карти, опорні конспекти.
ІІІ. Учитель проводить співбесіду за виявленими помилками під час роботи з Розділом ІІІ. «Київська Держава (Русь-Україна) у другі й половині ХІ - першій половині ХІІІ ст.» Учитель наголошує, що оцінки, що внесені до картки оцінок співпадають з оцінками класного журналу.
ІV. Учитель оголошує тему та мету уроку.
V. Робота за таблицею «Події в Русі – Україні та Європі у другій половині XIІ – першій половині XIV ст.»
Учитель: На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу з таблицею № 2.
(Таблиця вивішена на дошці або виведена на інтерактивну дошку. Також вивішена карта Європи, яка показує державні утворення ХІІІ – ХІV ст. Для даної роботи можна використовувати картосхему або ж до сучасної політичної карти прикріплювати необхідні написи. Свою розповідь учитель супроводжує показом названих об’єктів на карті).
Сьогодні ви отримаєте загальні відомості про історичні події, які відбувалися в Русі – Україні у другій половині XIІ – першій половині XІV ст , ці знання ми будемо поглиблювати протягом вивчення розділу ІV «Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)».
Протягом вивчення розділу ми звернемо увагу на те, як і чому Галицьке і Волинське князівства об’єдналися в єдину державу; якою є роль Романа Мстиславича в історії України; чому синам Романа Мстиславича довелося вести тривалу і запеклу боротьбу за батьківську спадщину, коли відбувся перший похід монгольського війська на Русь і в чому полягає сутність трагедії на річці Калка; що таке монгольська навала та якими були її наслідки; як утворилася Золота Орда; що таке баскак, ярлик, улус, коли і за яких обставин було відновлено Галицько-Волинське князівство, що було зруйновано монгольською навалою; як складалися відносини між Галицько-Волинським князівством і Золотою Ордою;яку внутрішню і зовнішню політику проводив Данило Галицький; що зумовило поступовий занепад Галицько-Волинського князівства і припинення династії Романовичів., яким було правління останнього галицько-волинського князя; якими були причини загибелі Галицько-Волинського князівства; чим відзначилося правління князя Любарта на Волині; яке історичне значення має Галицько-Волинське князівство в історії України та Європи, .які визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Русі збереглися до теперішнього часу; яку роль відіграла Русь в історії середньовічної Європи.
Протягом роботи над темою ми будемо працювати із рядом понять та термінів, а саме «бояри», «держава», «монархія», «король», «баскак», «ярлик», «улус», «Золота Орда», «хан», «десятина», «золотоординське ярмо», «тьма», «архів», «заповіт».
Сьогодні ми продовжимо роботу з таблицею.
| Події на території України в другій половині ХІІ ст.- першій половині XІV ст. | Події на території Європи в другій половині ХІІ ст.- першій половині XІV ст. |
|---|---|
По ходу розповіді ви будете заносити дані до своїх таблиць та доповните їх при необхідності протягом вивчення теми.
(Розповідь учителя)
| Події на території України в другій половині ХІІ ст.- першій половині XІV ст. | Події на території Європи в другій половині ХІІ ст.- першій половині XІV ст. |
|---|---|
| 1152 – 1187 рр. - Розквіт Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла | 1176 р. – поразка Візантії біля Міріокефала від військ Конійського султанату (турки-сельтджуки) |
| 1187- 1198 рр. – правління Володимира, сина Ярослава Осмомисла в Галичині, конфлікт з боярами | 1180 р. - відновилась Болгарія |
| 1199 р. — створення великої централізованої держави — Галицько-Волинського князівства, яке стало наступником Київської Русі. | |
| 1199- 1205 рр. – правління в Галицько-Волинській державі Романа Мстиславича | |
| 1205-1238 рр. – період боярської смути в Галицько-Волинській державі | 1204 р. – хрестоносці захопили Константинополь. Розпад Візантії |
| 1214 р. угорський король Ендре ІІ приєднав галицькі землі до Угорщини, а його син Коломан проголошувався королем Галичини. | |
| 1223 р. – битва на р. Калка, поразка об’єднаних руських та половецьких військ | |
| 1226 р. – польський князь Конрад для стримування натисків прусів та ятвягів запросив Тевтонський орден, що утворив згодом тут свою державу. | |
| 1226 – 1270 рр. – відбувається централізація Франції за короля Людовика ІХ Святого. | |
| 1230 р. - Данило Галицький звільнив Галич від угорських військ. | 1230 р. – Імператор Священної Римської імперії помирився з папою римським Григорієм ІХ. Англійський король Генріх ІІІ висадився на півночі сучасної Франції, розпочав війну за повернення втрачених володінь на території Франції, але в результаті домовленостей залишив за собою лише Аквітанію |
| 1238- 1264 рр. – правління Данила Галицького в Галицько-Волинській державі | |
| 1238 р. – битва під Дорогочином, розбито військо Тевтонського ордену | |
| 1239 р. - Похід Батия на Південно-Західну Русь: були захоплені Переяслав, Чернігів, Крим | 1237 р. - Похід на Русь очолив онук Чинґізхана Батий: була спустошена Північно-Східна Русь (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо) |
| 1240 р. - похід Батия на Київ, його зруйнування | 1240 р. - у битві на Неві шведське військо розбите новгородським князем Олександром Ярославовичем |
| 1240 р. - Після розгрому Галицько – Волинського князівства монгольські війська увійшли на територію Польщі. | |
| 1240 - 1242 рр. - утворено державу Золота Орда ( степи Східної Європи, Західної Молдови, Центральної Азії та Західного Сибіру), столиця Сарай- Бату | |
| 1241 р. - похід монголів на Західну Русь. Зруйновано міста Київського та Галицько-Волинського князівств. | 1241 р. - монгольські війська ввійшли на територію Угорщини, Чехії, Словаччини, Сербії, Боснії, Хорватії, але в 1242 р. припинили похід на Захід |
| 1245 р. - угорські та польські війська розбиті під Ярославом дружиною Данила Галицького. Угорський король Бела Четвертий видав заміж свою дочку Констанцію за Лева Даниловича | 1245 р. - в Європі оголошено сьомий хрестовий похід |
| 1253 р. - литовський король Міндаугас одержав від папи римського Інокентія Четвертого королівську корону та визнав васальну залежність Литви від Риму. Розпочинає боротьбу проти Тевтонського ордену. | |
| 1254 р. - вперше почали використовувати назву Священна Римська імперія, що стосувалося території Східного Франкського королівства, Італії та Бургундії. | |
| 1259 р. - коронація Данила Галицького | |
| 1260 р. – литовський князь Міндовг зрікся християнства й відмовився від титула короля | |
| 1260 р. - у Монгольській імперії почалася війна за верховенство, починається в Золотій Орді період розпаду на улуси | |
| 1264 - 1301 рр. – правління Лева Даниловича | 1265 р. - в Англії відбулося перше засідання виборного парламенту |
| 1301 – 1308 рр. – правління Юрія І, прийняв титул «Король Русі» | 1299 р. - Митрополит Київський та всія Руси переїжджає до міста Володимира –на - Клязмі |
| 1303 р. – утворення Галицької православної митрополії | |
| 1308-1323 рр. – правління князів Андрія та Лева. Із їхньою смертю припинилася династія Романовичів | 1315-1317 рр. - Європа пережила Великий голод та в першій половині ХІV ст. Чорну смерть (епідемія чуми) |
| 1325-1340 рр. – правління Юрія ІІ Болеслава. Бояри отруїли князя, і князівство перейшло до його литовського зятя Любарта | 1316 – 1341 рр. – Литовський князь Гедимін розпочав наступ на південноруські землі, де зіткнувся з Польщею, яка хотіла володіти цими землями |
VІ. Робота з настінною картою чи інтерактивною картою.
VІІ. (Учні розділяються на групи та за допомогою історичного лото утворюють відповідні групи термінів та понять. За результатами роботи проводиться обговорення).
(Групи отримують однаковий набір карток. Лист розрізати на клітинки, всі клітинки розкласти в хаотичному порядку, учні по черзі беруть листочки та розкладають у пари. Учитель слідкує за часом, робота припиняється за командою вчителя)
| Заповіт | Правовий документ, розпорядження особи на випадок своєї смерті щодо майна та інших своїх прав |
|---|---|
| Спадщина | Матеріальні і нематеріальні цінності, права та обов’язки померлої фізичної особи, що переходять до спадкоємців |
| Архів | Установа, що здійснює приймання, опис і зберігання документів з метою використання інформації в майбутньому |
| Тьма | Давньоруська назва військ, з’єднання кількістю 10 тисяч воїнів, а також територіально – адміністративна одиниця |
| Золотоординське ярмо | Традиційна назва системи експлуатації східнослов’янських земель у ХІІІ—ХV ст. монгольськими завойовниками. |
| Хан | Вища посада у східних країнах та Золотій Орді |
| Десятина | Податок, що дорівнював десятій частині прибутків населення |
| Золота Орда | Назва держави, що постала в причорноморських і прикаспійських степах у результаті західного походу монголів |
| Улус | Назва удільних володінь нащадків Чингісхана, які згодом стали самостійними державами |
| Ярлик | Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй улусами, територіями |
| Баскак | Намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, який проводив облік населення й збирав данину |
| Король | Титул монарха, найвищий представник влади в країні |
| Монархія | Одноосібна вища державна влада, що передається переважно спадково |
| Держава | Організація політичної влади в суспільстві. Ознаки держави: визначена територія, наявність аппарату управління або правителів, існування права (норм поведінки, установлених державою), збирання податків. |
| Бояри | Представники правлячого стану на Русі, що займали панівне становище в управлінні державою (після князів), феодали-землевласники |
VІІІ. Учні презентують результати своєї роботи.
ІХ. Учитель: Отже, ви бачите, що друга половина ХІІ – перша половина ХІV століття для європейських країн була часом боротьби еліти за владу, за утворення самостійних суверенних держав, формування монархій, становлення феодального суспільства. Для людей, що населяли Східну Європу це був час боротьби за своє існування проти агресії монгольських завойовників, роздроблені князівства не вистояли проти натиску сильного та могутнього ворога і потрапили на декілька століть у страшне ярмо, території обезлюдніли, занепали міста та села, забулося багато ремесел, прийшло в занепад сільське господарство. А в цей час країни, що не потрапили під страшне монгольське іго накопичували сили та готувалися до нових територіальних загарбань, щоб скористатися ситуацією та розширити кордони своїх володінь.
Галицько-Волинське князівство відіграло надзвичайно велику роль в історії української державності. Після занепаду Києва саме Галицько-Волинське князівство упродовж століття після монгольської навали забезпечувало наступність і безперервність розвитку державницьких традицій на українських землях. Воно перетворилося на центр політичного та економічного життя, який забезпечував високий розвиток українських земель. Зв’язки з Центральною та Західною Європою сприяли долученню українських земель до західної культури. При цьому вона зберігала власну культурну традицію, що зазнавала значного візантійського впливу.
Х. Домашнє завдання: повторити записи в таблиці