Тема: Культура в українських землях ХVI – першої половини XVII століття.
Мета: визначити умови і стан розвитку культури в Україні в другій половині XVI — першій половині XVII ст., а також охарактеризувати розвиток освіти, книгодрукування та літератури в даний період; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на основі їх робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу; виховувати в учнів естетичні смаки.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
Евристична бесіда
1. Що таке культура?
І . Мотивація навчальної діяльності
За методом «Мозковий штурм» визначити, в яких умовах розвивалася українська культура XVI- першої половини XVII ст.
Учні висловлюють свої пропозиції, які записуються на дошці. Потім один з учнів робить узагальнюючий висновок.
Фактори, що впливали на розвиток української культури | |
Позитивні | Негативні |
Розвиток мови. Героїка козацьких походів. Необхідність збереження національної культури в умовах польсько-католицької експансії. Розвиток національної свідомості. Необхідність захисту української православної церкви | Відсутність власної держави. Поділ території України між Річчю Посполитою, Московією, Угорщиною та Туреччиною. Відсутність єдиного наукового й політичного центру. Тяжкий національний гніт. Зростаюча загроза ополячення й окатоличення. Спустошливі напади турків та татар |
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії, а також спосіб життя, що включає норми, цінності, традиції, вірування, мову та знання, що передаються з покоління в покоління.
Досягнення у мові, релігії, моралі, філософії, науці, мистецтві, системі освіти й виховання- сукупність цих видів людської діяльності і звуть культурою.
Культура українських земель XVI – першої половини XVII ст.
характеризувалася поєднанням європейського Відродження, гуманізму та власних національних традицій.
Культура це-
- Освіта
- Книгодрукування
- Література
- Архітектура
- Образотворче мистецтво
- Музика
- Театр
Цей період став часом розквіту української національної культури, головними осередками якої були Львів, Острог і Київ.
ОСВІТА | |||
Початкова | Середня та Вища | ||
парафіяльні (православні, католицькі, протестантські) школи при більших церквах і монастирях відповідних конфесій. | Острозька академія. 1576 році князь Василь Костянтин Острозький | Братські слов'яно-греко-латинські школи | Києво- Могилянський колегіум 1632 р. Митрополит Петро Могила |
Діти заможних шляхтичів навчалися переважно вдома. | першим ректором став відомий письменник і науковець Герасим Смотрицький | засновані при православних братствах, які навчали дітей різних станів, використовуючи сучасну класно-урочну систему, | Перші ректори - Іван Борецький, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Спиридон Соболь, Хома Ієвлевич |
триступеневим навчальним закладом | викладаючи «сім вільних наук», класичні мови (церковнослов'янську, грецьку, латину) та дисципліни, такі як риторика, діалектика, арифметика, геометрія та астрономія. | Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Навчання триступеневе. | |
початкові знання - вчили церковнослов'янської азбуки | Здобували початкову та середню освіту | Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років | |
Середня освіта. Вивчали церковнослов'янську мову, також вивчали ще й грецьку та латинську мови, та «сім вільних наук: граматику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, риторику й діалектику. | Система включала сім класів, починаючи з підготовчих (Фара, Інфіма, Граматика) та просуваючись до більш високих: Синтаксима, Поетика, Риторика, Філософія та Богослов'я. | ||
Кращі учні студіювали також філософію та богослов'я і так здобували вищу освіту. | |||
Єзуїтські колегіуми.
-підтримувалися католицькими богословами
- православною українською шляхтою
- створено в містах Ярославі, Львові, Луцьку, Кам’янці, Острозі. -головним предметом навчання була латинська мова, на той час мова міжнародного спілкування в Європі. -вивчали «сім вільних наук».
- єзуїтські колегіуми надавали якісну і безкоштовну освіту.
- Колегіуми мали гуртожитки, бібліотеки, друкарні, аптеки.
Києво-Могилянська академія тривалий час була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України. Її вихованці закладали школи, відкривали бібліотеки, сприяли розвиткові літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва.
Завдання
1. У чому полягало історичне значення відкриття Києво-Могилянської академії?
2. Яку роль вона відіграла в національно-культурному розвитку нашого народу?
Учні дають відповідь на запитання.
КНИГОДРУКУВАННЯ
В Україні XVI століття було зроблено переклад Святого Письма з церковнослов’янської на руську (староукраїнську) мову. Першим таким перекладом стало Пересонницьке Євангеліє 1556-1561 років.
Першодрукарем українських землях вважають Івана Федоровича. 
1574 року він видав у Львові друковану українську книгу «Апостол» 
Перший у Східній Європі підручник «Буквар». 
Згодом на кошти і прохання князя Василя Костянтина Острозького Іван Федорович організував друкарню в Острозі, де 1578 року вийшов друком ще один «Букваре («Азбука»), а в 1581 році - Острозька Біблія - шедевр стародруків. 
Історична довідка
Українські друковані підручники
Тривалий час в Україні для навчання читання й письма використовували богослужебні книги. З появою слов’яно-греко-латинських шкіл виникла потреба в спеціальній навчальній літературі.
Першим шкільним підручником на українських землях був «Буквар», виданий у Львові в 1574 р. Іваном Федоровим.
Він призначався для навчання церковнослов’янської грамоти. Буквар включав кириличну абетку з 45 букв. Для кращого запам’ятовування вона подавалася в стовпчик у прямому і зворотному порядках. У букварі наводилися двобуквені і трибуквені склади, елементарні відомості з граматики, а також тексти для читання.
У 1578 р. І. Федоров видав в Острозі новий варіант «Букваря», вмістивши в ньому, зокрема, грецьку абетку. У 1596 р. у Вільні був надрукований буквар Лаврентія Зизанія.
Згодом почали з’являтися граматики:
1. Церковнослов’янська граматика, яку підготували вчені, що працювали в Острозі у місцевій школі і друкарні. 1586 р. її видала друкарня Віленського братства.
2. Грецько-церковнослов’янська граматика «Адельфотес» єпископа Арсенія Еласонського, яку було випущено в 1591 р. у Львові.
3. «Грамматіка словєнска» Л. Зизанія, яка вийшла друком 1596 року у Вільно.
4. «Граматики славенскія правилноє синтагма» (1619) — найдосконаліша граматика, написана Мелетієм Смотрицьким у Вільно,
в якій була розроблена струнка граматична система церковнослов’янської мови. «Граматика» М. Смотрицького неодноразово перевидавалася навіть у XVIII ст. Визначний російський учений Михайло Ломоносов називав її «воротами своєї вченості».
5. Перший друкований словник — «Лексик» Лаврентія Зизанія, виданий у 1596 р. разом з букварем цього автора. Тут церковнослов’янські слова перекладалися і тлумачилися розмовною українською мовою.
6. «Лексікон славенороський і імен толкованіе» Памви Беринди, що вийшов у світ у 1627 р. з друкарні Києво-Печерського монастиря.
Створені в Україні наприкінці XVI — на початку XVII ст. перші шкільні підручники і посібники — букварі, граматики, словники — спрямовували в наукове русло розвиток освіти на українських землях.
Завдання
1. Що ви дізналися про перші українські друковані підручники?
2. Яке значення мала їх поява?
Учні дають відповіді.
Історична довідка
Першу граматику української мови було написано латиною 1643 р. в Парижі. Склав її українець, студент Сорбонни Іван Ужевич. В епіграфі до неї він записав: «У рідній країні, о книго, такою ніколи не знана».
Завдання
1. Як ви думаєте, які почуття керували Іваном Ужевичем, коли він в Парижі складав граматику української мови?
2. Прокоментуйте епіграф до цього видання.
Учні дають відповідь.
АРХІТЕКТУРА
Традиційна дерев’яна архітектура, в основі якої був дерев’яний зруб.
У XVI столітті почав поширюватися ренесансний стиль.
Ренесансний стиль, або стиль Відродження, — це архітектурний та мистецький стиль, що виник в Італії в XV столітті та поширився в Європі до початку XVII століття. Він характеризується відродженням античних форм, використанням круглих арок, колон, симетрії, пропорційності та декоративних елементів, таких як різьблення та ліпнина, а також світлою кольоровою гамою.
Найвідоміші архітектурні пам’ятки Ренесансу в Україні це ансамбль Успенської церкви у Львові. 
Вежа Корнякта (архітектор Петро Барбон, 1580 рік) 
Каплиця Трьох Святителів біля підніжжя дзвіниці (Андрій Підлісний, 1591 рік) 
Для Києва характерним було будівництво православних монастирів як комплексів Михайлівський 
Софійський 
Києво-Печерська лавра 
Міста часто обносили мурами та п’ятикутними вежами - бастіонами 
Укріплені бастіонами замки-палаци, як-то замок палац у Підгірцях. 
Окремо від міста знаходилися фортеці правителів - замки, зокрема Високий замок у Львові 
Замок королеви Бони в Крем’янці 
Одним із відомих будівничих XVII століття був Гійом Левассер де Боплан 
Театр.
У XVI- XVII столітті в Україні існувало два основних види театрального мистецтва:
шкільна драма в освітніх закладах, зокрема Києво-Могилянській академії, та
народний ляльковий театр вертеп, що давав різдвяні містерії - духовна драма на біблійний сюжет та комедійні інтермедії - короткі комедійні сценки, що виконувалися в перервах між актами основної вистави.
Шкільний театр розвивався у стінах колегіумів, а вертеп був мандрівним ляльковим театром або “живим вертепом” з акторами-людьми, що виконував духовні та світські сюжети
Вертеп
Скриня, розділена на верхній (Вифлеєм) та нижній (земний) поверхи.
На верхньому ярусі показувалися різдвяні містерії, на нижньому – комедійні сцени з народного життя.
МУЗИКА
У пісенній творчості, як і в попередні сторіччя, були поширені обрядові, ліричні, жартівливі, епічні, танцювальні пісні. Великої майстерності досяг партесний (багатоголосий) спів без нот та музичного супроводу. На зміну «знаменам» або «крюкам» для запису церковних наспівів прийшло нотне письмо. Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалися канти — церковні й світські пісні для триголосого ансамблю або хору. Існували урочисто-вітальні, моралістично-повчальні, жартівливі, сатиричні та інші канти. Розвивалася також сольна пісня із супроводом. Своєрідними пісенними розповідями про важливі події стають історичні пісні та думи.
Скульптура. Живопис
Скульптуру найчастіше отримували різьбленням по дереву або каменю, литтям з металів або ліпленням з глини. Розвиток скульптури був тісно пов’язаний а тогочасним будівництвом. Ренесанські споруди прикрашали рельефами (опуклими зображеннями на площині), а також скульптурами в повному об’ємі. Щедро прикрашали різьбленням дерев’яні іконостаси в православних та греко-католицьких церквах.
Українські іконописці. На початку століття найпотужнішою була Перемишльська іконописна школа. Її найвідоміший майстер - Олексій Горошкович. З другої половини XVI століття центром іконопису і малярства став Львів, а знаним майстром - Микола Петрахнович. Відома його ікона «Христос перед Пілатом». 
Водночас відроджуються іконописні традиції Києва. Кращий зразок київської школи іконопису це ікона «Святий Миколай» невідомого автора з церкви Святого Миколая Набережного.
Світський портрет найактивніше розвивався у Львові. Відомо портрет Криштофа Збаразького. 
Зображення в друкованих книгах називають гравюрами. Перші гравюри в Україні створено 1574 року на сторінках львівського «Апостола. Відомим гравером XVII століття був Ілля з Києва. Він виконав гравюри для «Требника» Петра Могили та «Печерського патерика». 
У ч и т е л ь. Розвиток літератури першої половини XVII ст. визначався наявністю великої кількості різноманітних жанрів і був зумовлений поширенням в Україні шкільної освіти і друкарства. Розвивалася також усна народна творчість.
Жанр — тип літературних творів.
Робота з таблицею
Жанри літератури першої половини XVII ст. | |
Ораторсько- проповідницька проза
| Твори з моральними повчаннями й тлумаченням Святого Письма. До талановитих проповідників першої половини XVII ст. належав Кирило Транквіліон-Ставровецький. З-під його пера вийшли трактат «Дзеркало богослов’я» (1618), збірник віршів і прозових творів «Перло многоцінне» (1646). Відомим проповідником був також П. Могила |
Мемуари (твори у формі за-
писок-спогадів)
| Серед найбільш ранніх творів вітчизняної історичної мемуаристики була праця київського міщанина Богдана Балики
«Про Москву і про Дмитра, царка московського неправдивого ». У ній описані події, пов’язані з походом польського
війська 1612 р. на Москву |
Політична публіцистика
| До цього жанру належали твори, автори яких пропонували політичні реформи або шляхи розв’язання політичних проблем. З проектами захисту європейських країн від турецько-татарської агресії виступав Йосип Верещинський. Він запропонував створити на Лівобережній Україні козацьку державу — Задніпровське князівство. Северин (Семерій) Наливайко розробив проект поселення козаків у межиріччі Південного Бугу і Дністра |
Поезія | Почала поширюватися на українських землях під впливом західноєвропейського відродження. Одним з кращих торів є поема Севастяна Кленовича «Роксоланія». Згодом виникає полемічна поезія. Прикладом її є твір невідомого автора «Скарга вбогих до Бога». У ньому, зокрема, гостро засуджуються папа римський та уніати. Розвивалася також панегірична (хвалебна) поезія, у якій високим стилем прославлялися заслуги героїв перед вітчизною, церквою, суспільством. Характер панегірика мають «Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного», написані ректором Київської братської школи Касіаном Саковичем у 1622 р. у зв’язку з кончиною славетного запорозького гетьмана |
Шкільна драма
| Виникає у слов’яно-греко-латинських школах як драматична
вистава релігійного змісту для кращого засвоєння учнями латиномовних курсів У шкільній драмі використовувалися біблійні сюжети і мотиви. Найбільш відомою є драма «Розмірковування про муку Христа» вчителя Львівської братської школи Йоаникія Волковича.
Ця драма була надрукована у Львові на початку 30-х років XVII ст. |
Літописання | У першій половині XVII ст. були написані Острозький літопис, Український хронограф, літописи Волині й України, літопис Густинського монастиря |
Запитання Які пам’ятки зображено на фото
У ч и т е л ь. Незважаючи на відсутність власної державності, в першій половині XVII ст. в Україні відбувається бурхливий розвиток культурного життя і продовжується період національно-культурного відродження.
Узагальнення.
Діємо: практичні завдання
Із статуту Львівської братської школи (1586 р.)
…Дидаскал, або учитель, цієї школи повинен бути побожним, смиренно мудрим, лагідним, стриманим, не п’яницею, не розпусником, не хабарником, не срібнолюбцем, незлий, не заздрісний, не лайливий, не чарівник, не прихильник єресі, не порушник побожності, а у всьому показує образ для наслідування, і щоб учні були, як учитель їх…
Сидіти повинен кожний на свому місці, призначеному за успіхи в навчанні. Який більше вміє, буде сидіти вище, якщо б і був дуже бідний, а хто менше вміє, повинен на постидному місці сидіти…
У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати… По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати.
Багатий над бідним у школі нічим не повинен бути вищим, лише самою наукою, тілом же рівні усі…
Навчати дидаскал і любити повинен усіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт бідних, і тих, хто ходить по вулицях, просячи милостині; хто скільки навчиться…
1. Опрацюйте документ і зіставте уявлення про образ учителя за Ранньомодерної доби і в наш час. Чи є відмінності?
2. Визначте в документі положення, що свідчать про демократичний характер братських шкіл.
Підсумок.
Культура українських земель у XVI — першій половині XVII століття розвивалася під впливом спадщини Київської Русі, ідей європейського Ренесансу, гуманізму та Реформації. Цей період характеризується піднесенням національної свідомості, розвитком освіти (наприклад, «школа-братство»), появою наукової думки та літератури, а також значним впливом козацтва на культурний розвиток.
Основні досягнення та особливості
- Спадщина Київської Русі: Культура цього періоду мала сильний зв’язок із спадщиною Київської Русі, що проявлялося у відродженні давніх традицій та інтересі до минулого.
- Вплив європейських течій: Ідеї європейського Ренесансу, гуманізму та Реформації сприяли розвитку української культури, літератури та науки.
- Розвиток освіти: З’являються та розвиваються братські школи, які відігравали важливу роль у навчанні та поширенні освіти, підготовці кадрів для церкви та суспільства.
- Наукова думка: Розвивається наукова думка, особливо у сфері астрономії, математики, філософії.
- Література: З’являються нові літературні жанри, зокрема, полемічна література. Складаються перші літописи, наприклад, «Перший Львівський літопис», що є важливим джерелом для вивчення історії України.
- Архітектура: Українська архітектура розвивається в стилі Ренесансу, з’являються нові риси в будівництві храмів та громадських споруд.
- Козацтво: Козацтво відіграло значну роль у культурному житті, поширенні національної свідомості, розвитку усної народної творчості та військової культури. Козацькі походи та боротьба за волю стали джерелом натхнення для багатьох творів мистецтва та літератури.