Тема уроку: Церковне життя на українських теренах першої половини XVII століття.

Петро Могила та його реформи.

Мета уроку: скласти уявлення про вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні; характеризувати зміни, які відбулися в становищі православної церкви в 20-30 -х рр. XVII ст., пояснити, як діяльність митрополита Петра Могили сприяла зміцненню православної церкви; показати становище греко-католицької церкви; удосконалювати набуті вміння і навички: сприяти осмисленню ролі особи в історії, відповідальності за власні дії.

І. Організаційні моменти.

ІІ. Повторення.

Зверніть увагу на малюнки та фото. Потрібно здогадатися до якої церкви належать ці зображення.

(Католицька)

(Православна)

(Греко – католицька)

(Протестантська)

(Католицька)

(Православна)

(Греко – католицька)

9Протестантська)

(Католицька)

9Православна і греко- католицька)

(Католицька)

(Православна)

(Православна)

2. Назвіть роки уній

Кревської

Люблінської

Берестейської

3.Назвіть результат Люблінської унії

4. Назвіть результат Берестейської унії.

Сьогодні ми поговоримо про

Церковне життя на українських теренах першої половини XVII століття. Петро Могила та його реформи.

План.

  1. Становище православної церкви в першій половині XVII століття.
  2. Відродження православної церкви.
  3. Реформи Петра Могили.
  4. Життєвий шлях та діяльність Петра Могили.

1.Унія фактично розділила Київську митрополію, залишивши православну церкву в утисненому становищі. Розгорнулася боротьба за відновлення прав православної церкви

Хто став на захист православної церкви

Українська шляхта виступала проти унії на засіданнях сейму Речі Посполитої і домоглася від короля заборони на примусове навернення населення до іншої віри.

Містяни, гуртуючись коло братств, за можливості, захищали від захоплення православні храми, відстоювали права православних у судах.

Козаки стали основною силою захисту православ’я. Вони сприяли заснуванню в 1615 році Київського Богоявленського братства, спільно з киянами протистояли спробам перетворити на унійні Києво-Печерський та Михайлівський монастирі. До братства вступили козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем – Сагайдачним.

2.Сприятлива подія відродження православної церкви.

1620 року - повертаючись із Московського царства, в Київ завітав Єрусалимський патріарх Феофан. Київське православне духовенство просить патріарха про відновлення вищої православної ієрархії в Україні.

1620 року було відновлено вищу церковну православну ієрархію в Україні: Єрусалимський патріарх Феофан у Києві висвятив шістьох православних єпископів та митрополита. Митрополитом став ігумен Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Київської братської школи Йов Борецький. Польський уряд відновлення ієрархії в такий спосіб не визнав.

Король Сигізмунд III, прихильник унії, не визнавав за православними права на власну церкву. Лише коли на трон зійшов у 1632 році його син Володислав IV, ситуація дещо змінилася. До легалізації православної церкви короля підштовхували низка зовнішніх і внутрішніх обставин. У 1632 році закінчувався термін Деулінського перемир’я між Московським царством і Річчю Посполитою.

Окрім того, Володислав IV намагався зміцнити свій авторитет і забезпечити спокій у державі, а в умовах релігійного протистояння цього досягти було неможливо.

До новообраного короля звернулися православні з проханням легалізувати (визнати законність) православну церкву. Звернення козаків, православних братств, вищого духовенства Київської митрополії на чолі з настоятелем Києво-Печерського монастиря Петром Могилою та навіть протестантів на чолі з князем Христофором Радзивіллом сприяли тому, що в 1632 році сейм ухвалив «Пункти для заспокоєння руського народу.»

Цим документом було узаконено існування Київської православної митрополії; православній церкві дозволялося мати власні церкви, монастирі, братства, друкарні; в Києві православним повертали всі церкви і монастирі, окрім Видубицького. Новим і першим визнаним державою після Берестейської унії київським митрополитом став Петро Могила.

3.Скориставшись відносним спокоєм, що настав у Речі Посполитій після 1632 року, він провів низку реформ.

Реформа — це комплекс глибоких, але не докорінних змін, які здійснюються в певній сфері суспільного чи державного життя з метою поліпшення, вдосконалення або виправлення існуючої структури та усунення негативних явищ без руйнування її основ.

Склав і затвердив православний Катехизис – перший православний виклад християнського віровчення. 

Ввів посаду митрополичих намісників та запровадив консисторії як церковний судовий орган. 

Встановив правила для церковних служб у «Требнику». Нагляд за дисципліною духівництва та порядком ведення богослужінь

Зміцнив контроль над церковним життям в єпархіях. 

Обмежив втручання магнатів у церковні справи на своїй території. 

запровадив у богослужінні замість церковнослов’янської руську (староукраїнську) мову і зробив обов’язковими недільні повчання-проповіді для мирян.

Провів зміни в освіті: Петро Могила сприяв створенню православних навчальних закладів, які б могли конкурувати з єзуїтськими колегіумами.

1631 року він заснував при Києво-Печерській лаврі школу. Наступного року об’єднав лаврську і братську школи Києва. Так у 1632 році постав Києво-братський колегіум, який з часом перейменували в Києво-Могилянську академію.

Розробив програму навчання, яка вивчала сім вільних наук, включаючи риторику, поетику та богослов’я. 

Петро Могила написав також староукраїнською мовою «Требник» 1646 року книгу про порядок церковних богослужінь.

4.Презентація. Петро Могила ( Дивитися «Історичні постаті»)

Повторення. Метод «Ланцюжок»

Кожен учень говорить одне речення про життя та діяльність Петра Могили.

Підведення підсумків. Домашнє завдання.