Мета: визначити передумови об’єднання Великого князівства Литовського та Польського королівства в одну державу та наслідки, які мала ця подія для українських земель; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх причини та передумови, працювати з джерелами інформації і на основі їх робити певні висновки та узагальнення; виховувати почуття патріотизму та гордості за український народ, який за тяжких умов іноземного панування зумів зберегти притаманні йому особливості мови, культури та побуту.
Хід уроку.
Почнемо сьогодні з малюнків. Роздивіться одяг людей і скажіть до якого стану належали дані люди.
(Шляхта)
(Духовенство)
(Містяни)
(Селяни)
(Козак)
Чий це портрет?
(Василь - Костянтин Острозький)
Охарактеризуйте його одним реченням.
(Український князь, магнат, військовий, політичний, культурний та релігійний діяч, меценат, засновник Острозької академії.)
Послухайте і скажіть про який документ йдеться мова.
Регламентував права та привілеї шляхти, включаючи судовий захист та недоторканність власності. Детально описував порядок судочинства. Врегульовував земельні відносини та повністю закріпачив селян. Визначав права та обов’язки різних соціальних груп. Згадки про нього зустрічаються у творі Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На Правобережній Україні діяв до 1840 року, на Лівобережжі - до 1843 року.
( Третій литовський статут)
Сьогодні ми розглянемо Люблінську унію і її вплив на українські землі.
Почнемо з карти «Українські землі в 16 ст.»
Знаходимо Велике князівство Литовське, Королівство Польське.
Подивіться на північ від Великого князівства Литовського, яка країна там знаходилася?
( Знаходиться Лівонський орден, це одна із складових Тевтонсього ордену)
Подивіться на північний захід , яка країна там знаходилася?
(Герцогство Пруссія, воно утворилося із Тевтонського ордену).
Обидві держави в 16 ст. були войовничі і становили загрозу для Великого князівства Литовського.
Подивіться на схід від Великого князівства Литовського, яка там знаходиться держава.
( Московське царство).
Воно також було дуже войовниче і становило загрозу для Великого князівства Литовського.
Подивіться на південь, яка держава там розташовувалася?
(Кримське ханство, як васал Османської імперії).
Воно також було войовничим і становило загрозу для Великого князівства Литовського.
Зробіть висновок про становище Великого князівства Литовського на середину 16 ст.
( Зазнавало тиску з усіх сторін, потребувало союзників у постійних війнах з сусідами).
Дивимося на карту, яка країна знаходиться на сході від Великого князівства Великого.
-Королівство Польське. Воно також зазіхало на землі Великого князівства Литовського, але після підписання Кревської унії вже було союзником Великого князівства Литовського, хоча і формальним.
Будь яка історична подія чи подія в житті людини не виникає раптово. Потрібно, щоб було декілька етапів перш ніж вона станеться. Ти і в своєму житті стосовно будь якої події можеш виділити ці етапи.
Задовго до події виділяємо передумови. Це набір невеликих подій, висловлювань політиків чи державних діячів, певні настрої в суспільстві і багато іншого, але вони як сніговий шар накопичуються, збільшуються, наближаючи велику подію.
Безпосередньо перед подією історики виділяють причини. Це певний набір проблем які чітко можна перерахувати.
Для того, щоб відбулася якась подія потрібно поштовх і цей поштовх в історії називається привід.
Це може бути навіть незначна подійка, що розгориться у полум’я великої події. Далі йде початок, тут можна чітко назвати день, місяць, рік початку історичної події, війни наприклад.
Потім йде безпосередньо хід події, він може тривати короткий час, а може тягнутися роками, десятиліттями.
Будь що в житті закінчується, тому буде кінець події і настають наслідки.
Тут чітко можна визначити хто що втратив чи отримав.
Назвіть головний підсумок Кревської унії.
(Покладено початок об’єднання Великого князівства Литовського і Королівства Польського завдяки династичному шлюбу Ядвіги та Ягайла. Процес не завершено. Наступні унії також процес об’єднання двох держав не завершили.)
Отже почнемо з передумов укладення Люблінської унії.
Політичні передумови:
Слабкість Великого князівства Литовського:
Постійні війни з Московською державою та набіги кримських татар значно ослабили Литву. Вона потребувала союзу для захисту від зовнішніх загроз. 1558-1583 рр. – лівонська війна.
Прагнення Польщі до експансії:
Польща прагнула посилити свій вплив на сході та приєднати нові території, зокрема українські землі.
Необхідність спільної оборони:
Обидві держави потребували об’єднання для захисту від зовнішніх ворогів, зокрема від Московського царства , татарських набігів та тиску лицарів – хрестоносців.
Економічні передумови:
Попит на сільськогосподарські товари:
Польська шляхта прагнула отримати доступ до багатих українських земель для розширення своїх володінь та збільшення прибутків від сільськогосподарського виробництва.
Розвиток фільваркової системи:
Польські шляхтичі активно розвивали фільварки (великі господарства), що потребували додаткових земель та робочої сили.
Соціальні передумови:
Прагнення української, литовської та білоруської шляхти до зрівняння у правах:
Шляхта цих земель сподівалася отримати такі ж права та привілеї, як і польська шляхта.
Бажання обмежити владу магнатів:
Шляхта цих земель сподівалася, що об’єднання з Польщею допоможе їм обмежити вплив місцевих магнатів та князів.
Прагнення до спільної оборони:
Українські землі, зокрема, потребували об’єднання для захисту від татарських набігів.
В результаті, Люблінська унія стала компромісом між різними інтересами та прагненнями, що склалися у польському та литовському суспільствах.
Причини
Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, Велике князівство литовське постійно зазнавало нападів з боку московського царства і кримських татар союзником могла стати Польща;
Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі;
українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар.
Бажання литовської, білоруської та української шляхти зрівнятися у правах з польською.
Основним поштовхом до укладення Люблінської унії 1569 року стала складна міжнародна ситуація, в якій опинилися Велике князівство Литовське та Королівство Польське, а також внутрішні потреби кожної з держав.
У січні 1569 в Любліні розпочав роботу польсько-литовський сейм, який мав розв’язувати питання про унію двох держав. Очолював депутацію руських магнатів на Люблінському з’їзді князь Костянтин Вишневецький.
На сеймі почалися суперечки щодо об’єднання:
• литовські магнати добивалися окремого сенату й сейму Великого князівства Литовського, а тому припинили переговори й залишили сейм;
• польський король Сигізмунд II Август оголосив приєднання до Польщі українських земель — Підляшшя, Волині, Брацлавщини, Поділля й Київщини;
• литовські магнати повернулися на сейм і відновили переговори.
1 липня 1569 р. — укладено Люблінську унію.
• Обидві держави об’єднувалися в єдину державу — Річ Посполиту.
Умови.
• Спільними були:
- єдиний виборний король;
- сейм, сенат, зовнішні зносини;
- скарбниця і монета (солід (шеляг), грош, півторак, трояк, шостак, орт, тимф, талер)
- єдина грошова система.
• До складу Польщі ввійшли:
- Східна Галичина;
- Волинь;
- Київщина;
- Поділля;
- частина Лівобережжя (Полтавщина).
• Території, які увійшли до складу Польщі, поділялися на воєводства.
• У складі Литви залишилися лише Берестейщина й Пінщина.
• Польща й Литва зберегли:
- свої уряди;
- судову систему;
- окреме законодавство;
- фінанси;
- військо;
- адміністрацію.
• Митні кордони було ліквідовано.
Наслідки Люблінської унії
Позитивні:
• об’єднання більшості українських територій в межах однієї держави, що сприяло національно-культурному розвитку українського народу;
• залучення українських земель до нових форм суспільного життя: шляхетської демократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо;
• активне залучення українських земель до міжнародної торгівлі: через балтійські порти активно вивозили з країни хліб, худобу, віск, вовну тощо;
• поширення на українські землі через Польщу західноєвропейського культурного впливу;
• збільшення кількості навчальних закладів;
• саме Люблінська унія викликала рух опору й соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне відродження.
Негативні:
• закінчення литовсько-руської доби в історії України з укладенням Люблінської унії 1569 р.;
• активна колонізація українських земель польськими магнатами після укладання Люблінської унії;
• виникнення на українських землях володінь польських магнатів спричинило закріпачення селянства і посилення його експлуатації;
• різке поширення соціального, національного, релігійного та культурного пригноблення;
• цілковита втрата Україною державності, яка, хоч і в обмеженому вигляді, зберігалася у складі Великого князівства Литовського;
• сподівання на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарських нападів, не виправдалися.
Вплив Люблінської унії 1569 р. на українські землі
На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, створювалися колоніальні органи управління і поступово поширювався адміністративний устрій Речі Посполитої.
Річ Посполиту очолювали виборний король, спільний сейм і сенат.
Були утворені воєводства:
• Волинське (Луцьк);
• Подільське (Кам’янець);
• Брацлавське (Брацлав);
• Київське (Київ);
• Руське (Східна Галичина — Львів);
• Белзьке (Белз);
• 1618 р. утворилося Чернігівське воєводство на землях, відокремлених від Московської держави.
Очолювали воєводства призначені урядом воєводи, яким належала вся місцева влада.
Воєводства поділялися на повіти. їх очолювали старости й каштеляни (коменданти фортець). Повіти поділялися на волості.
У воєводствах і повітах діяли місцеві сеймики, у яких шляхта вирішувала місцеві справи та обирала своїх представників до спільного сейму. Шляхетські сеймики були знаряддям панування як польських, так і українських феодалів над населенням.
Для Волинського, Брацлавського, Київського воєводств було збережено дію Литовського статуту й українську мову в судочинстві.
Зазнала змін судова система:
• у кожному повіті були запроваджені гродські й земські суди;
• гродський суд очолював староста, призначений королем. Цей суд розглядав важливі кримінальні справи про пограбування, побої, вбивства, крадіжки;
• земський суд обирався місцевою шляхтою і розглядав різні цивільні справи, межові суперечки, вирішував конфлікти щодо нерухомого майна;
• вищою судовою інстанцією був Люблінський трибунал. Почалося формування фільварків — багатогалузевих господарських цехів, що базувалися на панщині й були орієнтовані на ринок та розвиток товарно-грошових відносин. Головна причина цього процесу — зростання попиту в Європі на зерно та загальне пожвавлення господарської діяльності.
Відбулося остаточне закріпачення селян за Третім Литовським статутом 1588 р., який встановив 20-річний термін розшуку селян-утікачів.
Право власності на землю отримала тільки шляхта.
Після Люблінської унії 1569 р. різко посилився не лише соціальний, а й релігійний гніт — набрав обертів процес окатоличення українського населення.
Позбавлена підтримки Польсько-Литовської держави, православна церква перебувала в занепаді. Поляки заохочували перехід у католицизм православних українців.
Деякі знатні українські роди — Вишневецьких, Корецьких, Заславських та інші, прагнучи зберегти свої володіння і посісти в Польській державі важливе місце в політичному житті, поступово почали зрікалися українства, рідної мови, православної віри. Вони масово переходили до католицтва, переймали польську мову, звичаї та побут.
Українство — це регулярне створення, руйнування, відновлення та розвиток національної культури за умов періодично змінюваного вибору цивілізаційної орієнтації.
На відміну від панів, простий люд не змирився із засиллям поляків і рішуче захищав свої національні інтереси й православну віру, чинив опір окатоличенню. На захист православ’я виступали братства.
Поліпшенню ситуації мала сприяти церковна унія.
Адміністративно-територіальний устрій — поділ території на певні частини для створення державних форм влади й управління на місцях.
Люблінська унія 1569 року мала складні та суперечливі наслідки для українських земель. З одного боку, відбулося об’єднання більшості українських земель в межах однієї держави, що сприяло певному згуртуванню народу та його культури. З іншого боку, унія призвела до посилення польської експансії, закріпачення селян, полонізації та утисків українського населення.
Повторення.
Розшифруйте ребуси
1.
2.
3.
5. Рік Люблінської унії (1569 р.)
6. Яку назву отримала нова держава
(Річ Посполита)
7. Як перекладається
(Спільна справа)
8. Що було спільним.
(- єдиний виборний король;
- сейм, сенат, зовнішні зносини;
- скарбниця і монета)
9. Скільки воєводст було утворено на українських землях згідно унії
(6) .
10. хто очолював воєводства
(Воєвода)
11. На які адміністративні одиниці поділялися воєводства
(Повіти)
12. Хто очолював
(Старости та каштеляни)
13. фільварок це
(фільварок — багатогалузеве господарство, що базувалися на панщині й були орієнтовані на ринок та розвиток товарно-грошових відносин)
14. Адміністративно-територіальний устрій —
(поділ території на певні частини)
15. Негативні наслідки Люблінської унії для українських земель
(унія призвела до посилення польської експансії, закріпачення селян, полонізації та утисків українського населення)
Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал. Виконати тести
1.Вкажіть рік укладення Люблінської унії
А)1569
Б)1596
В)1567
Г)1576
2.На які адміністративно територіальні одинці були поділені українські землі, що увійшли до складу Речі Посполитої?
А) воєводства
Б) округи
В) землі
Г) полки
3.Хто очолив Річ Посполиту?
А) Польський король (на цю посаду обирали шляхом голосування)
Б) Польський король (посада передавалася у спадок)
В) Литовський король (на цю посаду обирали шляхом голосування)
Г) Литовський король (посада передавалася у спадок)
4. Серед позитивних наслідків для українських земель після підписання унії слід відмітити те, що …
А) Українська шляхта почала підлягати ополячуванню
Б) Населення українських земель отримало незалежність
В) Урамках однієї держави було об’ єднано більшість українських земель
Г) українські селяни не закріпачувалися
5.Фільварки - це
А) селянська хатина з присадибною ділянкою
Б) адмістративно-територіальна одиниця Речі Посполитої
В) Посада у польському сеймі
Г) багатоголузеве господарство, що базується на праці залежних селян та орієнтова на ринок
6. Що стало причиною, яка спонукала Литву до укладення унії з Польщею?
А) Прагнення Литовських князів поширити свій вплив на Польське королівство
Б) Прагнення Литви приборкати українську шляхту за допомогою польського війська
В) Послаблення Литовського князівства війнами з Московським царством, хрестоносцями, Кримським ханством.
Г) Послаблення Литви у війнах з Польщею та прагнення миру з нею.
7.Скільки воєводств було утворено на українських землях в Речі Посполиті за Люблінською унією…
А)6
Б)4
В)8
8. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.
9. У якому місті на спільному сеймі представників привілейованих станів відбулося об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу?
А) Кракові
Б)Варшаві
В) Вільні
Г)Любліні
10.Яке воєводство останнім увійшло до складу Речі Посполитої?
А)Брацлавське
Б)Подільське
В)Руське
Г)Чернігівське
11.
У якому уривку з історичного джерела йдеться про укладення Люблінської унії?
1.«…государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми, …жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви… обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського…»
2.«Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості… Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від Покрови Богородиці два роки…»
3«…Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом… що із генеральними особами мають радитися гетьман про …всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи…»
4«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів…»
_______
12.
Установіть відповідність між назвами воєводств Речі Посполитої, утворених на українських землях, та їхніми теренами, позначеними на карті.
Руське-
Київське-
Волинське-
Подільське-