Мета уроку: охарактеризувати суспільний устрій та політичний лад Київської Русі в ІХ-Х ст., ознайомити учнів з життям та побутом різних верств населення; досліджувати господарське й повсякденне життя різних станів населення, працюючи з джерелами інформації; розвивати вміння та навички складати схеми, знаходити необхідну інформацію шляхом використання текстових та візуальних джерел, уміння виділяти головне й другорядне в отриманій інформації, робити висновки й узагальнення, оперувати поняттями; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття. Основні поняття: «форма правління», «політичний лад», «федерація», «монархічна форма правління», «Форма устрою», «бояри», «федерація», «каплиця», «верстви».

Структура уроку:

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо з вами роботу за темою «Київська держава (Русь-Україна) за перших князів. Київські князі. Аскольд, Олег». Працюємо з тестами.

Асистент роздає картки, учні швидко відмічають правильні відповіді.

1. «Не ходи, але візьми данину, яку брав Олег, додам ще до цієї данини»,- ці слова візантійського імператора адресовані:А
А) Ігореві;
Б) Святославу
В) Ользі
2. У 957 р. з дипломатичною місією до Константинополя прибув(ла) і був прийнятий(та) імператором:Б
А) князь Ігор
Б) княгиня Ольга
В) князь Святослав
3. Запровадивши «устави» та «уроки», спробував(ла) упорядкувати виплати підданих князем:Б
А) Ігор
Б) Ольга
В) Аскольд
Г) Святослав
4. Печеніги стали господарями степів України після походів руського князяГ
А) Олег
Б) Ігор
В) Ольга
Г) Святослав
5. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів:Г
А) Олег
Б) Ігор
В) Ольга
Г) Святослав
6. «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславі на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться». Такими були плани київського князя:В
А) Ігор
Б) Ольга
В) Святослав
Г) Аскольд

Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють вірність відповідей у бланках та виставляють кількість правильних відповідей, знову обмініються бланками, асистент передає бланки учителю. (2 хв.)

ІІІ. Учитель проходить по класу та переглядає опорні конспекти учнів, заповнення таблиці № 1 та підходить до дошки, де вивішується готовий конспект ( можливо показ на інтерактивній дошці) та дає пояснення типовим помилкам, що допущені в конспектах учнів. Наголошує, що учні мають час заповнити конспект та таблицю до узагальнюючого уроку. (4 хв.)

ІV. Учні організовуються в пари або групи, які називає учитель та отримують завдання для груп чи пар.

  1. Чому сприяли внутрішньополітичні заходи княгині Ольги.

  2. Чому найбільше уваги приділяв князь Святослав.

  3. Чим закінчилися Перший і Другий Балканський похід.

Учні пишуть свої висновки на листках, представник групи дає коментар до написаного та прикріплює його на дошку. (5 хв.)

V. Учитель підводить підсумок сказаному учнями.

VІ. Учитель оголошує тему та мету уроку.

Розповідь учителя за слайдами презентації, учні заповнюють опорний конспект

Політичний устрій Київської Русі .

Розповідь вчителя та робота зі слайдом 1

— Політичний устрій давньоруської держави в IX—X ст. можна схарактеризувати як ранньофеодальну монархію. Очолював державу великий князь київський, в його руках була зосереджена законодавча, судова, військова, адміністративна влада. Він керував спільно з князівською радою, князі та бояри мали дорадчий голос. У своєму правлінні великий князь опирався на племінні ради старійшин. Таким чином обговорювалися питання зовнішньої політики (оголошення війни, укладення миру або союзу з іншими державами), а також внутрішньополітичні проблеми. Якщо запропоновані князем шляхи розв’язання якоїсь проблеми не знаходили підтримки на раді, тоді він виносив її на всенародне обговорення, скликаючи загальні збори - віче. Віче також могло скликатися з ініціативи народних мас або дружинників із метою заміни князя, захисту від нападників тощо. Таким чином, віче не було постійно діючим органом влади в державі й скликалося для розв’язання окремих питань. Племінні князівства зберігали певну автономію, тому за формою устрою це була федерація земель. Місцеві князі перебували в залежності від київського князя. Вони сплачували йому данину й залучалися як союзники для участі в походах. Київську державу у цей період можна назвати “дружинною державою”.

(Учитель звертає увагу учнів на конспект , розділ “Система управління”)

Соціальний устрій Київської Русі

Розповідь вчителя та робота зі слайдом 2 та конспектом, розділ “Склад населення”

— Першими феодалами були князі — власники земель, сіл, містечок, їхні маєтки постійно зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» — дружинникам або своїм родичам. Так з’являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держателями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними власниками. Велике значення мала в той час військова дружина князя, яка здійснювала збирання данини й судові функції. Верхівка дружини була панівним прошарком держави. За допомогою дружини князь зміцнював свою владу над населенням. Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були вільні селяни. Вони сплачували власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом та іншими продуктами.

Життя людей у селі, слайд 3 ( Можлива розповідь учня, що підготував коротке повідомлення)

Розвиток міст, слайд 4 ( Можлива розповідь учня, що підготував коротке повідомлення)

Передумови створення держави, слайд 5, розділ конспекту.

VІІ. Повторення: Розв’яжіть головоломку. Колективна робота. Ланцюжок. Добрати у порожні клітинки назви слов’янських племен.

Відповідь.1. Дуліби 2. Хорвати 3. Сіверяни 4. Тиверці 5. Уличі 6. Поляни 7.Волиняни

Домашнє завдання: Повторити терміни, поняття, дати розділу, перевірити заповнення опорних конспектів 1- 5