Вітчизняна війна України.

24 лютого 2022 року життя українців перевернулося. Жодну сім’ю в Україні не обійшла ця трагедія.

8 років затяжної позиційної війни на сході нашої країни нас нічому не навчили. Так, усі ознаки того, що росія хоче загарбання територій були. Це і викоханий диктатор, який проводив хитру і підступну політику, як внутрішню так і зовнішню. Це і його ненаситне бажання влади, влади безроздільної, на зразок самодержавства. Це і надумані територіальні претензії до сусідніх держав. Бажання величі та поклоніння, як імперії та імператору. Все це було. Але чи могли ми думати, що в ХХІ столітті може вирватися варварське середньовіччя? Саме безжальне, з загарбницькими війнами та перерозподілом територій? Ми вірили в ООН, вірили в міжнародні договори, що у великій кількості були підписані після Другої світової війни і які визнали всі країни, колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, у тому числі і Російська Федерація.

Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка не була чимось особливим в СРСР, вона була рівна серед рівних, хоча і приховано домінувала над іншими, насаджування російської мови, як мови спілкування між республіками подавалося як благо, створення «радянських людей» подавалося як щось особливе. Але в кожній республіці жило і ніколи не вмирало своє, сокровенне і чекало часу вирватися і розквітнути.

Здавалося, що лихі дев’яності позаду, що демократія перемагає і люди будуть жити у своїй сторонці та вже як вийде так будувати завтрашній день. У мирі, без війни.

РФ постійно наголошувала, що вони за мир, за діалог, світ без воєн та голоду. А насправді зло зачаїлося і чекало можливості вирватися. Довго нас сусід ослаблював економічно, політично, морально, щоб завдати підступного удару в спину.

Основна причина виникнення воєн — прагнення політичних сил використати збройну боротьбу для досягнення різних зовнішньо- та внутрішньополітичних цілей. У Вікіпедії автори стверджують:

«Війна — комплекс заходів спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних та людських ресурсів. Є найвищим ступенем загострення стосунків у країні або між країнами, з’ясування стосунків за допомогою армії та зброї.»

Війна характеризується крайньою колективною агресією, руйнуваннями та високою смертністю.

Росіяни стверджували, що вони наші браття. Тисячі і тисячі змішаних сімей в Україні та РФ, усі українці знають російську мову, могли вільно співати російських пісень, читати книги російською, дивитися фільми російською, їздити в РФ на заробітки, могли українці оселитися в сусідній державі, росіяни в Україні. Що сталося? Чому ж браття зненавиділи нас? Жага влади, домінування над іншими, приниження за те, що не визнали їх зверхність, їх царька, їх мислення і способу життя. Помста за те, що ми просто захотіли жити не прислухаючись до порад сусіда.

Ворог нав’язав нам Вітчизняну війну.

Ознаки вітчизняної війни:

  • неспровокований напад;
  • війна тільки на своїй території (вигнання ворога зі своєї території означає закінчення вітчизняної війни);
  • можливість участі цивільного населення в боротьбі з окупантом (партизанський і підпільний рух);
  • мета війни — примусити ворога піти з території країни.

Для українців війна справедлива, для РФ – загарбницька.

Нам не оголошували війни, а підступно рано вранці почали бомбити міста і села, заїхали танками на наші поля, городи, дороги, двори.

Для нас ця війна оборонна, ми не прагнули агресії і чужих територій нам не потрібно.

Українці захищають національний суверенітет і територіальну цілісність.

Кінцевою ціллю для нас є мир, а не знищення сусідніх держав чи народів. Резолюція ООН № 2444 від 19 грудня 1968 р. вказує на відмові від повалення уряду країн, що воюють і не допущення розорення воюючих країн. Але що робить країна, що є членом Ради Безпеки ООН? Чи ми бачили документ, де чітко вказано, що всі колишні республіки СРСР передають право РФ замінити СРСР в Раді Безпеки? Всі вважали, що РФ миролюбна країна, що ніколи не піде страшною війною проти своїх сусідів і буде захищати мир на всій планеті. Але сталося не так, як гадалося. Той, хто постійно стверджував, що мир найбільша цінність перетворився в терориста і маніяка, для цілої держави людське життя нічого не варте. Свої улесливі слова ця держава перетворила на геноцид цілого народу, вбиваючи дітей, жінок, старих і немічних, знищуючи їх хати, урожай, доводячи до голоду і хвороб.

РФ веде тотальну війну — збройне насильство доведене до крайніх меж. Тотальна війна є війною, яка не обмежується чисто військовими цілями і може призвести до масових цивільних чи інших не бойових втрат.

Геноцид — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

РФ здійснює геноцид громадян України намагаючись повністю або частково знищити українців за національною ознакою.

Керівництво РФ стверджує, що бореться в Україні з неонацизмом. Але масових ознак цього явища не було, немає і не буде в Україні. Неонацизм – назва політичних рухів, які прагнуть відновлення націонал – соціалізму – нацизму. Базується на міфах про історичну велич своєї нації, її належність до “вищої раси”, що, на думку ідеологів нацизму, дає їй право на розширення так званого “життевого простору”, захоплюючи території інших держав та проводячи на них політику геноциду. Жодне з визначень ніяк не стосується визнаних партій чи рухів в Україні, політичних еліт чи офіційної політики держави, а ось політика «кремлівських мужів» повністю вказує на те, що вони нацизм зробили своєю ідеологією і їх кінцева мета повністю співпадає з визначенням нацизму.

Так, з часів відродження незалежної Української держави ми все більше приймаємо націоналізм і погоджуємося з цією ідеологією. Націоналізм - ідеологія і напрямок політики, базованим принципом яких є теза про цінність нації як найвищої форми суспільної єдності та її первинності в державотворчому процесі. Націоналізм стверджує, що кожна нація має керувати собою, вільною від зовнішнього втручання (самовизначення), що нація є природним та ідеальним підґрунтям для політики, і що нація є єдиним правомірним джерелом політичної влади. У своїй основі проповідує вірність і відданість своїй нації, політичну незалежність, наявність національної ідеї задля практичного захисту умов життя нації, її території проживання, економічних ресурсів та духовних цінностей.

Ми почали будувати вільну державу у єдності з національними меншинами, не принижуючи їх значущості. Але чому на українській землі повинна переважати ідеологія агресивного сусіда? Чому він вважає, що має право вільній державі диктувати як жити?

Яку ціну покладуть народи України у цій для нас справедливій та вітчизняній війні? Це можна буде тільки констатувати після завершення війни та підведення підсумків. Навіть столітні війни колись закінчувалися і мали якийсь результат. Зрозуміло одне. Українську націю знищити не можливо. Навіть на територіях, де русьня вичищає все населення проросте паросток українства і зміцніє, наносячи удар своїм гнобителям і окупантам.

РФ сповідує великодержавний шовінізм — різновид ідеології й практика владних верств панівної нації в багатонаціональній державі, що характеризується проповідуванням винятковості чільної (державної) нації та її виключних переваг над іншими націями, що мешкають у країні. Спрямований на пригноблення і поневолення інших націй.

РФ – агресор.

З точки зору міжнародного права державою-агресором є країна що:

  • оголошує війну іншій державі;
  • зайшла з озброєними силами на території іншої держави, навіть без оголошення війни;
  • бомбардує наземні об’єкти іншої країни за допомогою сухопутних сил, з повітря або моря;
  • застосовує морську блокаду узбережжя або портів іншої держави;
  • надає підтримку озброєним групам, які були організовані на території країни і роблять напади на територію іншої держави.

І як би вони не називали в середині країни вторгнення в незалежну Україну, але війна є війна, агресор є агресор, окупація є окупація. Для українців немає іншого шляху як перемогти сильного нахабного агресора і окупанта, бо без перемоги наше майбутнє є лише в чорних фарбах. Концтабори, смерть, рабство і страх.

Вінстон Черчилль говорив: «Війна - це коли за інтереси інших гинуть абсолютно безвинні люди». «Ніколи не здавайтесь — ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні в великому, ні в малому, ні в крупному, ні в дрібному. Ніколи не здавайтесь, якщо це не протирічить честі і здоровому глузду. Ніколи не піддавайтесь силі, ніколи не піддавайтесь навіть тій мощі суперника, яка явно переважає». «Брехня встигає обійти пів світу, допоки правда ще тільки одягає штани». «Успіх — це ще не крапка, невдача — це ще не кінець: єдине, що має значення, — це мужність продовжувати боротьбу».