Інструктивно-методичні матеріали щодо викладання історії у 5-11 класах у 2021 – 2022 н.р.

(Ознайомлення із загальними положеннями щодо викладання історії в школі)

Курс «Історія України (Вступ до історії)» (5 клас), інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» (6 клас), історія України (7-11 класи), всесвітня історія (7-11класи), інтегрований курс «Історія: Україна і світ» (10 -11класи)

Навчальні програми, робоча програма:

У 2021/2022 н.р. для викладання історії у закладах загальної середньої освіти чинними є такі навчальні програми: «Історія України. 5–9 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №236; «Всесвітня історія. 7–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р. №804; «Історія України. Всесвітня історія. 10–11 класи», затверджені наказом МОН України від 21.02.2019 №236; Для 10-11 класів Міністерством освіти і науки України рекомендований для вивчення інтегрований курс «Історія: Україна і світ», затверджений наказом МОН України від 21.02.2019 р. № 236. Навчальні програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-navchalnih-program-z-istoriyi-ukrayini-dlya-5-9-ta-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti, а також видані окремими брошурами та опубліковані у фахових виданнях.

Учитель може дотримуватися пропонованої програмами стратегії навчання історії або вибудувати власний алгоритм роботи з учнями конкретного класу, зокрема, акцентувати на певних навчальних цілях, змістових елементах, змінити послідовність вивчення матеріалу в межах розділів, додати матеріал з історії рідного краю, доповнити тематику практичних і творчих робіт тощо. Ці зміни вчитель повинен відобразити в робочій програмі, яку може укласти за зразком програм, що затверджені Міністерством. Перепланування допустиме за умови збереження вчителем орієнтації на вимоги чинних програм щодо очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Створена вчителем робоча програма набуває чинності після розгляду педагогічною радою і затвердженням керівником навчального закладу.

Підручники та посібники.

Під час навчання учитель має використовувати підручники та посібники, схвалені для використання в освітньому процесі Міністерством освіти і науки України.

Переліки навчальних програм, підручників і посібників, рекомендованих для використання в освітньому процесі у 2021/2022 н.р. розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України.

Електронні версії підручників з навчальних предметів розміщені у вільному доступі на офіційному веб-сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти». Усі навчальні програми та засоби (підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо), що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.

Календарне і поурочне планування

У зв’язку із внесеними в навчальні програми змінами, наголошуємо: вчитель здійснює календарне і поурочне планування в довільній формі (у друкованому або електронному вигляді). Він самостійно визначає формат, обсяг, структуру, зміст і оформлення календарних планів і поурочних планів конспектів. Академічна свобода вчителя так само передбачає вільний вибір форм організації освітнього процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Форми і методи навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальній програмі. При плануванні викладання курсів учитель сам визначає розподіл навчальних годин у межах тем (розділів). Адміністрація не повинна порушувати право вчителя на академічну свободу. (Закон України «Про освіту»(ст.54), Наказ МОН України №648 від 27.05.2014 р. «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України», Лист МОН України №1/9-630 від 05.12.2014 р. «Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя»).

Для підвищення результативності навчання учитель може синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії в тих класах, де всесвітня історія та історія України вивчаються паралельно (7-11 класи). Рекомендовану послідовність синхронізованого вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено у програмах. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно.

Практичні роботи(практичне завдання, практичне заняття).

Практичні роботи є обов’язковими для кожного розділу програми. Вони можуть відбуватися в різних формах: практичне завдання - на окремому етапі уроку (для вивчення нового матеріалу, узагальнення, закріплення тощо), практичне заняття - протягом усього уроку . Така робота може виконуватися за вибором як учителя/учительки, так і учнів, як у класі, так і вдома, але з обов’язковою презентацією її результатів на занятті. В сучасній дидактиці немає єдиного визначення і означення поняття «практичне заняття». Відомий вітчизняний дидакт О. Пометун пропонує наступне визначення: «Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує уміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учнями відповідно сформульованих завдань».

Далі визначення конкретизовано так: «На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв’язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого».

К. О. Баханов пропонує вживати поняття «лабораторно-практична робота». «Лабораторно-практична робота – один із видів самостійної роботи учнів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями учителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні».

В організації практичного заняття пропонуємо учителям керуватися рекомендаціями В. Мисана, вміщеними у книзі «Сучасний урок історії».

Перелік орієнтовних завдань для практичних і творчих робіт – складова частина навчальних програм - пропонує теми до кожного розділу. Автори та авторські колективи пропонують власні версії занять і матеріали до них. Учителі можуть скористатися запропонованим, або ж, враховуючи особливості, рівень, інтереси учнівського контингенту, створити власний проєкт і зреалізувати його на уроці, який, за структурою, приміром, буде уроком повідомлення знань, формування умінь і навичок. Кожне практичне занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів з допомогою вчителя над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями). Практичні заняття передбачають використання на уроці історичних документів, насамперед наведених у підручнику. Адже ці джерела історії сприяють конкретизації історичного матеріалу, наповнюють зміст картинністю, яскравістю, образністю.

Ведення класного журналу

(Інструкція з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів наказМіністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496).

У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за практичну роботу» тощо. У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо. У графі «Завдання додому» стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо), параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо. Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати.

Зразок написання домашнього завдання - Опрацювати текст § _, сформулювати «товсте» запитання до п.4

Зразок написання у графі «Зміст уроку» - Урок узагальнення з розділу «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)»

Урок тематичного контролю із розділу «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)»

Урок узагальнення та тематичного контролю з розділу «Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)»

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем. Навчальна практика оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках журналу. Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з відповідних предметів.

Визначення типів уроків, що проводяться після закінчення вивчення розділу, відбувається на основі програми. Регламентовані навчальною програмою години узагальнення/контролю використовуються для проведення або уроку узагальнення, або уроку контролю, або уроку, що поєднує обидва типи. Урок узагальнення або урок контролю проводяться із пропонуванням усних, письмових або комбінованих видів завдань. На уроці узагальнення пізнавальна діяльність учнів (усіх або вибірково) оцінюється на розсуд учителя. На уроці контролю оцінюється пізнавальна діяльність усіх присутніх. Оцінка за урок контролю є визначальною (тобто такою, що допомагає визначити динаміку навчальних досягнень) під час виставлення бала за тему.