Нарешті екіпаж дістався до нашого маєтку. Завжди, коли потрібно їхати в таку далеку дорогу, мене пробирає до кісток. Коли коні їдуть повільно, не минають жодної ямочки та горбочка, то всі мої кісточки болять, у голові стукає та клекотить днів зо два. Але нарешті ми вийшли з карети і тепер можна відпочити та пообідати.

Я повела Катрусю до своєї кімнати. Мама знала, що я приїду з подругою, тому підготувала для неї кімнату. Вона знаходиться поряд з моєю, тому нам не потрібно ходити далеко, щоб погомоніти.

Речі розкладені, ми чисті та переодягнені. Обідати зійшлися до їдальні. Приїхав і тато. Ми довго розповідали про своє навчання, мандрівку та враження. Тато розказав, що все майже готове в моєму класі для дівчаток. Можна буде після обіду подивитися та вирішити, чого не вистачає.

Ми скористалися татовим запрошенням та пішли після обіду до класу. Столяри змайстрували чудові лави та ослони. Так, це були не парти, їх робити дуже довго і дорого, а ось такі столи та ослони майструвати швидше і дешевше. Вони пахнули свіжим дубом, гладенькі і яскраві. На стіні висіла справжня дошка для письма, чорна, матова. Поряд поставили для мене стіл та стілець. Навіть шафу перенесли з вітальні. А ось приладдя шкільне потрібно купити, адже батьки дівчаток їм купувати нічого не будуть. Скільки я зможу набрати дівчаток до класу? Батьки дуже консервативні і їх можна зрозуміти. Висмикнути робочі руки з дому не легко. В серпні піду сама по хатах переконувати віддати дівчаток до школи, завтра з управляючим складемо списки сімей, де є дівчатка 7-9 років.

З Катрею обдумали, що краще купити з шкільного приладдя і дійшли до висновку, що краще купувати грифельні дощечки для всіх учениць і грифелів у достатній кількості, а чорнильниць, пер та зошитів купити лише 5-7, щоб дівчатка вчилися писати на папері, букварів чотири та ще буду брати книжки з нашої домашної бібліотеки, а ось біблію та їнші церковні книги батюшка обіцяв приносити з собою. Він був не дуже задоволений, що я хочу навчати дівчаток, але татові він відмовити не зміг і тому погодився з дівчатками займатися два рази на тиждень.

Ось і буде підготовлений клас, восени можна розпочинати заняття.

І ще чудова новина. Брат закінчує навчання і перед поїздкою до Бельгії, поживе вдома. Пише в листі, що з дозволу батька закупить устаткування для домашньої водяної електростанції. Тато обдумав все і дав згоду. Тож осінніми та вимовими вечорами у нас буде в маєтку своя електрика. Нове диво, мало хто бачив, але всі, хто бачив, то були у величезному захваті.